|
«50% довідок, які приходять, підроблені. Або не відповідають дійсності. Це по споживчому кредитуванню. І люди, які приносять ці документи, знають, що покарання за це ніякого не буде». – Про це повідомила на «круглому столі» у ході обговорення проблем банків начальник департаменту керування ризиками ВАБ Банк (VAB банк) Олена Домуз. Однак, за словами Е. Домуз, у виникненні таких проблем часто винуваті самі банки, не створюючи механізмів для зниження ризиків. «Банки дійсно найчастіше породжують ті проблеми, які потім і мають. Ці проблеми – відсутність нормальних і якісних скорингових систем, це відсутність єдиної бази Бюро кредитних історій, можливості обмінюватися інформацією, це відсутність скоринга Бюро кредитних історій, це відсутність можливості адекватно перевірити позичальника. Тому що найчастіше проблема виникає тоді, коли ми не можемо його перевірити», — говорить Е. Домуз. Вона привела приклад того, що в західних країнах в основному спочатку працює скоринг, але потім ще працює Бюро кредитних історій, у якому 90% громадян країни, як правило, присутні. «У нас же всі навпаки», — додає Е. Домуз. Довідка: СКОРИНГ (англ. scoring) — метод класифікації всіх позичальників на різні групи для оцінки кредитного ризику; являє собою математичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитної історії “минулих” клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика ймовірність, що конкретний потенційний позичальник поверне кредит. В Україні вже більше трьох років працюють установи, називані «бюро кредитних історій». Бюро кредитних історій (БКІ) збирають дані про те, наскільки акуратно чи ні клієнт банку платив по кредиту, а потім продають ці дані іншим банкам. Головна мета їхньої діяльності – знизити ризики банків при видачі кредитів і убезпечити банкірів від клієнтів-ошуканців. Для сумлінних клієнтів вигода, нібито, повинна була полягати в тому, що якщо вони платять справно, те наступна позичка буде дешевше. «Вплив бюро кредитних історій на процентні ставки може початися в Україні в наступному році. У Чехії масове впровадження кредитних історій привело до здешевлення кредитів на 3-4 процентних пункту», — про це говорила Антоніна Паламарчук, директор Першого Всеукраїнського бюро кредитних історій, ще в 2006 р. Однак обіцяного здешевлення ніхто не дочекався. Середні ставки по споживчих кредитах, за даними «Простобанк Консалтинг», у гривні на початок 2007 р. становили 59,6%, а на початку 2008 р. — 59,7%. Така ж ситуація й по кредитах на житло — якщо на початку 2007 р. іпотечні кредити строком на 10 років на вторинному ринку в доларах коштували 13,2%, те на початку 2008 р. — 13,4% річних. Лише деякі іноземні банки згадують про те, що кредитні історії тепер мають значення при видачі кредиту — так, наприклад VAB Bank або Home Credit Bank. Однак всі ці фінансові установи обіцяють клієнтам з гарною кредитною історією не знижку при видачі позички, а всього лише більше оперативне ухвалення рішення про кредит. Причина того, що кредити так і не стали дешевше — у тім, що банкіри фактично ігнорують діяльність бюро. «Багато банків не знаходять у бюро тих даних, які їм потрібні й тому тоді самі віддають бюро тільки «сміття» — тобто ту інформацію про клієнтів, що і їм не дуже потрібна», — говорить голова правління одного з великих банків, що побажав залишитися неназваним. А іншим банкам невигідно більше знати про клієнта — адже тоді не буде причин видавати кредити по високих ставках. Так, наприклад, банки, що спеціалізуються на споживчому кредитуванні, де ставки доходять до 50-100% у рік, самі відмовляються від співробітництва з бюро кредитних історій. «А навіщо їм це — вони всі свої ризики покривають високими відсотками. Де ви бачили в іпотеці або автокредитування 100% річних?!», — заявила на одній з останніх конференцій по розвитку бюро кредитних історій Антонина Паламарчук. Замість зниження ставок банки можуть твердо гарантувати відмова у видачі кредиту тим, хто спізнювався із платежами й створив собі тим найгіршу кредитну історію. Родовід Банк, що одним з перших став купувати кредитні історії, ще восени минулого року у своєму прес-релізі попередив клієнтів: «Якщо кредитна історія носить негативний характер, то клієнтові можуть відмовити практично у всіх банках відразу». Подібний прогноз дає й директор Українського бюро кредитних історій Богдан Пшеничний. Ідея поділити клієнтів на дисципліновані й не дуже вперше з’явилася в США, в 1930-ті рр. А ще через 20 років там початку працювати компанії Fair Isaac, що вважається прообразом нинішніх бюро кредитних історій. Спочатку аналітики компанії допомагали банкам розібратися — кому давати кредит, а кому немає. Співробітники Fair Isaac виходили з теорії, що люди зі схожими соціальними показниками поводяться однаково. Знаючи ці показники, можна привласнити той або інший бал потенційному клієнтові, припускаючи: може він повернути чи кредит ні. Тепер у розвинених країнах «зіпсувати кредитну історію» — однаково що «зіпсувати репутацію». Бюро збирає дані не тільки про платежі по кредитах, але й платежах за послуги зв’язку, паркування, комунальні послуги й т.д. Тому в Європі вище дисципліна платежів — співробітника, що зневажає обов’язковими платежами, будуть уважати ненадійним і в роботі. В Україні подібні системи почали з’являтися три роки тому. Зараз діє чотири бюро: — Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, створене декількома великими банками — Міжнародне бюро кредитних історій (МБКІ), створене Тас-комерцбанком (тепер — Сведбанк) і ісландською компанією «Кредитінфо» — Українське бюро кредитних історій (УБКІ), створене Приватбанком. — БКІ банку «Російський стандарт». За допомогою цих бюро вже біля половини українських банків обмінюються даними про клієнтів. За останнім даними МБКІ, уже зібрані дані про 1 млн. українців, що виплачує кредити. УБКІ, створене Приватбанком, заявляє про 11,5 млн. кредитних історій, що конкуренти вважають явно завищеними цифрами, оскільки це бюро нібито просто враховує всіх клієнтів Приватбанку. Інші бюро поки не публікують свої дані. У кожному разі, кількість кредитних історій ще занадто незначно, щоб впливати на ринок банківських послуг. «Близько 30% населення коли-небудь, зверталися за кредитом, але не всі одержали й не всі давали згоду на формування своєї кредитної історії», — говорить директор департаменту фінансово-кредитного аналізу МБКІ Самат Алданов. Діяльність бюро кредитних історій (БКІ) дозволяє банкам знижувати ризикованість проведених кредитних операцій. Якщо кредитна історія клієнта залишає бажати кращого, банк, найімовірніше, або втримається від взаємин з даним позичальником, або висуне більше жорсткі умови роботи з ним. Функціонування БКІ важливо й для потенційних позичальників. На сьогоднішній день багато банків клієнтам з позитивною кредитною історією пропонують більше вигідні умови кредитування (правда, найчастіше це пропонує саме той банк, у якому позитивна історія зароблена). Гарна кредитна історія — це не стільки право на пільги при одержанні кредиту, а скоріше додаткова можливість клієнта довести банку свою благонадійність як позичальника. На сьогоднішній день кожне з функціонуючих бюро володіє певним сегментом інформації, єдиної ж бази кредитних історій, з якої банкам було б зручно працювати, не існує. І оскільки відповідно до діючого законодавства для передачі інформації в бюро кредитних історій необхідно письмова згода позичальника, можна припустити, що на формування повноцінної інформаційної бази буде потрібно чимало часу. Звісно, країна, що знаходиться на пострадянському просторі, має свою певну специфіку. І багаті відокремлені від бідних ще й тим, що у часи недолугого первісного капіталізму на терені країни під олівець йдуть тільки ті платники кредитів, які чимсь завинили не тільки і не стільки окремому банку, а й усьому нерівноцінному в матеріальній спромозі суспільству. Такі боржники скоріше відносяться до чорним списків, бо Україна нажаль – це не країна для запобіжників на кшалт аналітичних і спостережних бюро, а країна – чорних списків. Так вже сталося і з цим фактором треба рахуватися і на українському кредитному ринку. Це реалії життя і тому чорні списки спрацюють сьогодні більш напевне аніж сприйняті усім цивілізованим світом БКІ. Перша Земельна (www.1zemelna.com.ua) |
