Июнь, 2008 | Земляни

Мода на точкову забудову готує нам жах післязабудовної пропасниці

© Перша Земельна | Актуально про земельний ринок Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Не кажуть правди ласі до такого будівництва забудовники про те, що вони не вкладають ні копійчини хоч би комірного за користування електроенергетичним вузлом (районною підстанцією), послугами міського водоканалу, врізка підвідних нових профілей часто закінчується катастрофами місцевого рівня, кількість місць в дитячих дошкільних закладах, школах, санітарно-епідеміологічна і протипожежна службу районів розводять руки, до того в країні ще не напрацьовані технології тушіння вогню вище 16-18 поверхівки… Усе це робиться під той чи інший притиск влади місцевих рівней, тоді як існують постанови, розпорядження і приписи центральної державної влади такого не чинити.

Коли ж нові багатоповерхові будинки будуються в центрі житлового кварталу, він відмирає. Такої думки дотримується президент будівельної компанії "Міськжитлобуд" Денис Костржевський.

На його думку, останнім часом потенційні покупці житла вибирають собі квартири не тільки за зовнішнім виглядом будинку, району та плану квартири. Інвестори вже оцінюють комплексну розвиненість інфраструктури поблизу майбутнього житла, зон рекреації, наявність дитячих садів, шкіл, лікарень, поліклінік та ін.

Костржевський також окремо відзначив, що забудова Києва повинна проходити не за рахунок рекреаційних зон Києва та зелених зон, а за рахунок прилягаючих до них територій, щоб кияни мали доступ до місць відпочинку.

"Простежується тенденція, що забудовники будуть будувати цілими кварталами, організовуючи внутрібудинкову територію, може бути навіть охоронювану, де діти зможуть спокійно гуляти під доглядом без остраху потрапити під автомобіль", — цитує його слова прес-служба компанії: "Тенденція йде до укрупнення забудови, розширенню інфраструктури, розширенню зон відпочинку".

Учасники інвестиційно-будівельного ринку прогнозували зниження об’ємів будівництва житла в Києві починаючи з 2007 р. Такий прогноз під час першої «Будівельної подіум-дискусії» у Києві оголосив народний депутат, почесний президент холдингової компанії «Київміськбуд» Володимир Поляченко. За його словами, у холдингу на 2007 р. «є заділ, але з 2008 р. настане провал житлового будівництва». «Точкова забудова й будівництво окремих будинків економічно вже вичерпали себе, а для забудови великих територій потрібні великі інвестиції в розвиток мереж і комунікацій. Місто поки не готове взяти це на себе, а дрібним компаніям, яким відведені ділянки, це не під силу», — вважає Поляченко.

За оцінкою президента будівельної компанії «Градострой» (Київ) Віктора Власова, «2007-2008 рр. можуть бути провальними для житлового будівництва» через дефіцит земельних ділянок під забудову. "Ділянки сьогодні «ходять» на повторному ринку за дуже високими цінами. Ми відводимо ділянки в Київській області під кілька об’єктів — по 100 тис. кв. метрів. У Києві ж ситуація надто складна», — зазначив будівник. За його прогнозами, темпи зростання житлового будівництва можуть стабілізуватися до 2009 р., коли будуть реалізовуватися проекти, які розробляються сьогодні, або ж «мерія вживатиме екстрені заходи зі стимулювання будівництва».

Перейдемо до прикладів.

Приклад №1. Ще 10 грудня 2007 р. жителі Печерську зібралися для того аби обговорити точкову забудову по мікрорайону №3 (Саперне Поле). Мова йшла про будівництво житлового будинку з паркінгом та вбудованими нежитловими приміщеннями по вулиці Щорса, 34 у Печерському районі м. Києва. Збори відбувалися тут же, у приміщенні клубу військової частини №2260.

У розпорядженні військової частини, що належить до головного управління внутрішніх військ МВС знаходиться ділянка площею майже 3 га. Військова частина розміщена за адресою Щорса, 34, поряд з Університетом культури та площею Лесі Українки. На цій ділянці розміщена Прозорівська башта №3, що входить до Васильківської лінії укріплень, та є архітектурною пам’яткою національного значення. Сама башта займає до третини відведеної площі. Інша, більша частина ділянки, вільна.

Різного роду інвестори, архітектори та проектанти давно ходили навколо цього вільного простору. Досить сказати, що Бабушкін вже не перший рік ходить з «колосальною» ідеєю. Спочатку він хотів збудувати споруду висотою понад 50 поверхів, яка б займала дану площу та додатково територію сусіднього зруйнованого дитячого садочку. Проте громадськість Києва та містобудівна рада не пішла на це, незважаючи на тривалу боротьбу.

Наразі інвестором для проекту виступила ТОВ «Фінансово-Будівельна Компанія «ПАГОДА». При цьому на відміну від проектантів-гігантоманів планований будинок відноситься до так званої точкової забудови. Тобто це однопідїздна башта. Також витримані дуже лояльні відстані до найближчих будівель. Між баштою №3 та новобудовою лежить 50 метрів, на яких буде розміщено масу майданчиків: дитячих, спортивних, розважальних. Це корисно і для мікрорайону загалом, хоча б тому, що найближчі новобудови не мають такої розвинутої соціальної інфраструктури. А запланованих спортивних майданчиків на Щорса, 34 не лише декілька, але й вони значні за площею.

Загалом будинок матиме 98 квартир, та запланований на 286 жителів. Для того аби вирішити питання паркування тут же передбачена підземна парковка. Слід також відмітити, що проект будинку виконаний Єжовим Сергієм Валентиновичем, керівником з архітектури ВАТ «КиївЗНДІЕП», який є знаним та шанованим архітектором.

Присутні на обговореннях погодили архітекторам та забудовникам усі подальші роботи з проектування та будівництва. Єдине зауваження яке виникло – це висотність будинку – 24 поверхи. Проте увесь новий масив, що знаходиться поруч має аналогічні параметри. Також свої зауваження забудовникам висловили і військовослужбовці, яких передусім цікавить надання житла. Але їх запитання скоріше стосувалися замовників — Головного Управління внутрішніх військ МВС.

Приклад №2 З відкритого листа Президенту України Віктору Андрійовичу Ющенку від мешканців провулку К. Гордієнка (Чекістів) у м. Києві…

Три роки тому ми дізнались, що Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України планує побудувати в нашому провулку за адресою К.Гордієнка (Чекістів) 6 замість своєї старої будівлі висотку з двоповерховим паркінгом. Це будівництво є надзвичайно ризикованим для наших будинків та з високою ймовірністю може призвести до їхнього руйнування. Наші будинки знаходяться на зсувонебезпечному схилі, побудовані на так званих стрічкових фундаментах.

За останні декілька місяців від недбалості чи злочинних дій забудовників в Києві постраждали більше десяти будинків, в тому числі будинок №7 на сусідньому з нашим провулком Івана Мар’яненка. Продовжуються зсувні процеси на схилі, на якому розташований і наш провулок, з’являються все нові тріщини в ґрунті та асфальті, провали ґрунту.

Зараз в Україні відсутні будь-які законодавчі гарантії для мешканців, які можуть постраждати чи постраждали від діяльності забудовників. Вони змушені будуть або залишатись в тріснутих чи аварійних будинках, чи просто втратити житло — навіть у найбільш кричущих випадках замість власного впорядкованого житла у зручному районі звичайні люди отримують так зване "резервне житло" (тобто кімнату в гуртожитку) та непевну перспективу отримати соціальне житло низької якості у віддалених районах. Така ситуація не може бути названа інакше ніж рейдерством та пограбуванням. В нашому випадку ми бачимо пряму зацікавленість забудовників у руйнуванні наших будинків та звільненні додаткових майданчиків для будівництва — вони самі неодноразово робили подібні заяви.

Вся ця "інвестиційна діяльність" включає також і інші кричущі порушення законодавства — порушення регламенту Київради при прийнятті рішення Київради №68/3532 від 06.10.2005 "Про передачу Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом у пров. Кості Гордієнка, 6 у Печерському районі м. Києва", за яке депутати не голосували — до того у цей же день 06.10.2005 Київрада прийняла ще одне рішення — № 28/3492 "Про Заходи з реалізації резолюцій громадських слухань щодо збереження історичної забудови, природно-заповідних територій та упорядкування територій зелених насаджень загального користування м. Києва", у якому говориться про цілий ряд скандальних проектів, зокрема, про провулок Гордієнка, 6 — "Погодження проектів будівництва об’єктів на цих земельних ділянках здійснювати з урахуванням громадської думки". Прокуратурою м. Києва рішення №68/3532 було опротестоване та зараз є недійсним, проте незважаючи на це, не припиняються спроби незаконно розпочати будівництво з застосуванням сили.

16.03.2005 на громадських слуханнях та 26.10.2007 на загальних зборах мешканці категорично висловились проти забудови. В Київраді вже більше року лежить наше звернення з більш ніж тисячею підписів з проханням скасувати рішення №68/3532, проте це звернення не розглядається.

Поведінка забудовника — ПП "Верлен", яке діє від імені замовника — Інституту педагогіки АПН — та нехтування ним законодавства та інтересів мешканців не залишають ніяких надій на "домовленості забудовника з мешканцями", до яких закликають представники Печерської РДА. Ті варіанти гарантій, які нам раніше пропонувались — виключно на словах — є абсурдними. Печерська РДА не може виступати гарантом будь-чого, тому що її бюджет не передбачає ніяких коштів на реалізацію цих гарантій.

Ми вважаємо, що нас просто намагаються обдурити — спочатку свідомо порушують правила безпеки при знесенні старого будинку, а потім під виглядом виправлення цього намагаються почати незаконне будівництво. Вчора, 7 грудня 2007 р., забудовники намагались залучити до незаконного захоплення майданчика також рятувально-аварійну службу КМДА, мотивуючи це "ліквідацією аварійної ситуації". Який стосунок мають рятувальники до укріплення котловану? Чи вони були запрошені для рятування мешканців, якщо будинки почнуть валитись від забивання паль?

Ми також просимо дати відповідну оцінку аморальній ситуації, коли фактично від імені та за дорученням чільників української педагогіки — нам відомо, що цей проект здійснюється за ініціативою та за підтримки Президента АПН пана Кременя — забудовники тероризують мешканців, з погрозами та залученням осіб "специфічної зовнішності" до спроб силового захоплення ділянки та незаконного початку будівництва. Чи личить така діяльність педагогам? Чи в нашій педагогіці та освіті немає інших проблем, ніж здійснення скандальних інвестиційних проектів? Чи заплановані квартири від 200 до 700 кв.м. в центрі Києва призначені для рядових освітян?

Ми вимагаємо негайно припинити це кричуще беззаконня та забезпечити дотримання наших конституційних прав на життя, безпеку, здоров’я та житло.

Ми вимагаємо негайно, не відкладаючи це ні на день, накласти повний мораторій на точкову забудову в містах до прийняття закону України про забезпечення адекватних гарантій прав на безпеку та житло для мешканців навколишніх будинків, який передбачав би також відповідні фінансові механізми для забезпечення таких гарантій.

Ми просимо, враховуючи надзвичайну терміновість та соціальну важливість проблем, про які йде мова, не передавати цей лист за інстанціями, а надати нам Вашу особисту відповідь, у тому числі через засоби масової інформації.

Мешканці провулку К. Гордієнка (Чекістів)

08.12.2007 р.

Досвід боротьби багатьох ініціативних груп, які воюють у Києві з локальною забудовою міста, давно говорить про те, що сил одного будинку, вулиці чи мікрорайону недостатньо для того, щоб викоренити практику ущільнення обжитих районів столиці. Не встигли кияни відвоювати один клаптик землі, як забудовник намагається завоювати новий. Інколи складається враження, що потрібно кинути роботу і займатися лише охороною прилеглих до будинків територій, аби будівельники дали спокій.

Звичайно, усі чудово розуміють: щоб це припинилося, потрібно змусити владу прийняти чіткі правила гри на цьому ринку. Заяви окремих ініціативних груп "губляться" в мегаполісі. А ось якби владі довелося вести діалог із структурою, що захищає інтереси як мінімум міста, у киян, напевно, з’явився б шанс відстояти свої інтереси. Звідси висновок: розрізненим ініціативним групам, що захищають мир і спокій у своїх дворах, давно пора об’єднатися. І така спроба в Києві була зроблена. Хоча, признаюся, без несподіванок на зборах не обійшлося. У нас як завжди: де збираються два українці, там відразу з’являється… три гетьмани. Але про все по черзі.

Для того, щоб велика група людей могла відверто поговорити в окремій аудиторії, потрібно, перш за все, знайти приміщення. І, як мінімум, заплатити за його оренду. Таким чином, одна з груп взялася розшукати й запросити на загальні збори активістів із гарячих точок столиці, друга зайнялася організаційними питаннями. Приміщення знайдено, активісти оповіщені, залишилося тільки домовитися про об’єднання.

Треба визнати, що актовий зал Будинку ветеранів на вулиці Бастіонній був заповнений практично вщерть. Хотілося б сказати, що аудиторію переповнював дух єднання, колективізації, революційного підйому, але не можу. Дуже вже різною була публіка, що зібралася. На жаль, перші ж хвилини зборів тільки підкріпили побоювання присутніх: домовитися навряд чи вдасться. Надто вже різні шляхи боротьби бачать два угрупування, у яких одна мета — об’єднання.

Частина киян, виснажених боротьбою за свої подвір’я, парки і сквери, не бажає більше писати чиновникам гнівні листи й місяцями чекати від них відповіді. Вони — прихильники більш радикальних заходів.

Ще один напрямок діяльності координаційної ради — створення бази даних по гарячих точках і накопичення документації, що розкриває діяльність столичних чиновників, причетних до незаконного виділення землі.

До речі, точкова забудова — хворе питання не тільки для киян. З аналогічною проблемою борються й москвичі й українські регіони

Останнім часом у Луганську почастішали організовані протести жителів центру міста проти спорудження поруч із їхніми будинками нових будівель. Аргументи міської влади про потенційні плюси «ущільнення» житлового фонду центральної частини Луганська не викликають розуміння у людей. Луганчани вважають, що їхньому життю вже завтра може загрожувати небезпека.

“Одеса – гідне житло для громадян” пропонують громадські організації міста і бажають встановити мораторій на “точкову” забудову до прийняття генерального плану розвитку міста і спеціальної програми, яка сприятиме появі нових площ під забудову (завдяки облаштованості підземних площ для торговельно-офісних організацій і виведенню за межу міста промислових підприємств).

Регіони придивляються до столиця. А столиця ніколи не пасла задніх і її меканці не бажають:

— Руйнування інфраструктури мікрорайонів

— Погіршання водного і енергозабезпечення

— Погіршання соціальних інфраструктурних показників

— Погіршання екологічних чинників

Усього цього ніхто не бачив, не прораховував, й не бажав бачити-прораховувати і таке інше… Отакі справи… Отака тобі після забудовна пропасниця.

За матеріалами онлайнових ЗМІ

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Житомирщина сьогодні виступає за підвищення якості життя

© Перша Земельна | Актуально про земельний ринок Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Командири місцевих військових частин виділили екскаватори і самоскиди. До необхідності взятися за справу громадою призвела надзвичайна засміченість навколишніх лісосмуг побутовим сміттям, що дало підстави назвати місцевість «Екологічним Чорнобилем».

До того велику роз’яснювальну роботу щодо толоки в рамках проекту «Жінки змінюють громади» провів Жіночий інформаційно-консультаційний центр. За підтримки Українського жіночого фонду, як повідомила «Дню» керівник згаданого проекту Ірина Бабенко, було видано і розповсюджено 4 тисячі спеціальних листівок, 1 000 інформаційних бюлетенів, 800 оголошень, виготовлено 4 вуличні стенди із соціальною рекламою.

Всього з лісу було вивезено більше 60 м 3 сміття та ліквідовано 6 стихійних сміттєзвалищ. Як вважає І. Бабенко, проведення екологічної толоки стало одним з кроків з розвитку в Озерному засад громадянського суспільства, оскільки значна частина населення селища прийшла до усвідомлення, що тільки разом можна долати перешкоди на шляху до підвищення рівня та якості життя. Тепер слово за депутатами селищної ради, які мають розробити механізми боротьби із забруднювачами лісу та покращання роботи комунальників.

Та це тільки поодинокий приклад ставлення жителів Житомирщини до свого рідного краю, в якому вони бажають жити заможно і затишно. Але на цьому шляху у них є деякі перепони.

В основному генеральні плани населених пунктів області розроблялися у 1970-80-х рр. ХХ-го століття і на сьогоднішній день не відповідають сучасним вимогам, а для 605 населених пунктів вони взагалі не розроблялися.

Такий стан справ веде до нераціонального використання земельних ресурсів, сприяє хаотичній забудові населених пунктів, що в свою чергу погіршує розвиток їх інфраструктури.

На виконання Закону України «Про генеральну схему планування території України» Головним управлінням підготовлено розпорядження голови обласної державної адміністрації «Про Програми розробки та коригування генеральних планів міст та селищ міського типу, схем районів на 2005-2015 рр.». Зазначеним розпорядженням затверджена програма розробки та коригування генеральних планів міст та селищ міського типу по Житомирській області. Житомирською міською радою затверджено генеральний план м. Житомира на період до 2016 р.

Ведеться коригування генеральних планів міст Бердичева, Коростеня, Новоград-Волинського, Овруча, Коростишева. Завершено розробку генплану смт Іршанськ. Генплан готовиться на проведення громадського обговорення та відповідних експертиз.

Зазначеним розпорядженням передбачається розробка схеми планування території Житомирської області (Орієнтована кошторисна вартість близько 500 тис. грн.). Розроблення даних матеріалів є обов’язковою складовою довгострокового стратегічного розвитку всіх регіонів Житомирської області. В бюджетах районних рівнів нажаль кошти на коригування генеральних планів селищ міського типу, сіл майже не виділяються.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.02 №1291 головне управління займається проведенням моніторингу реалізації Генеральної схеми планування території України, щороку збирає та надає до Мінбуду України необхідні дані по даних питаннях.

На виконання Закону України від 23 грудні 1998р. №353-XIV «Про топографо-геодезичну діяльність» рішенням 14 сесії від 29.07.04р. №485 Житомирської обласної ради схвалена «Регіональна програма розвитку топографо-геодезичної діяльності та картографування на 2004-2010рр.». Виконання Програми розраховане до 2010 р.

У відповідності з Програмою в області йде робота по коригуванню проектно-планувальної документації на 2005-2010 рр., де комплекс топографо-геодезичних робіт виконуватиме державне підприємство «Поліськгеодезкартографія».

На даний час цим підприємством при підтримці головного управління створена електрона карта масштабу 1:10000 на міста обласного підпорядкування. Створені цифрові плани масштабу 1:2000 на місто Житомир.

По виконанню інженерно-геодезичних робіт, як бази для розробки генеральних планів ведуться слідуючи роботи:

– м. Житомир – проведена топозйомка в електронному виді М1:2000; М1:500;

– м. Коростень – завершується топозйомка в електронному виді М1:500 в електронному виді;

– м. Новоград-Волинський, м. Коростишів – проводиться коригування аерофотозйомки М1:2000;

– м. Бердичів, смт Гришківці – проводиться аерофотозйомка;

– с. Буч мани Олевського району – виконано топозйомку М1:2000.

А в цей час новації відбуваються не тільки на мапах, бо й динаміка іноземного інвестування в область має тенденцію до зростання, і є всі підстави вважати, що й надалі вона залишиться стабільною і надалі. Про це заявив міністр економіки Богдан Данилишин під час форуму "Житомирщина інвестиційна" у Києві.

За словами керівника економічного відомства, загальний обсяг прямих інвестицій в Україну за останні 7 років зріс з 94 дол. до 630 дол. на одну людину. Збільшення інвестиційних потоків, як зазначалося, відбувається за рахунок економічного потенціалу, що криється в тих регіонах країни, які до певного часу не користувалися особливою увагою широких бізнесових кіл. Нині спостерігається виправлення ситуації, вважає Б.Данилишин, і приклад тому – Житомирщина.

З економічним та інвестиційним потенціалом Житомирщини представників дипломатичного корпусу та інвесторів познайомив губернатор Житомирської області Юрій Забела, який зокрема сказав, що у 2007 р. в загальний капітал Житомирської області поступило інвестицій майже 2,5 млрд., що на млрд. більше ніж в 2006 р.

А в 2008 р. Юрій Забела дав доручення знайти земельні ділянки під будівництво льодових палаців. Ймовірно, перший з’явиться на території технологічного університету. Інший – в районі обласної дитячої лікарня на Станішівці.

Однак, мова йде про попередні плани, адже будівництво льодових палаців включає в себе ряд вимог. Зокрема, територія комплексу повинна займати 3,5 га. Будівництво льодових палаців передбачено у рамках реалізації програми «Хокей України», яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України.

Програмою «Хокей України» передбачено створення сучасної спортивної бази для розвитку виду спорту, залучення до занять широких верств населення, у першу чергу – дітей шкільного віку та молоді, відродження традицій розвитку хокею з шайбою в Україні, поетапне доведення рівня розвитку хокею у державі до європейських та світових стандартів.

Український хокей святкуватиме своє сторіччя у 2010 р. Дана цільова соціальна програма передбачає будівництво у регіонах України, у тому числі і в Житомирській області споруд зі штучним льодом.

На область також покладається завдання відкриття відділень хокею у дитячо-юнацьких спортивних школах та запровадження навчання базових елементів хокею для школярів молодших класів. До 2012 р. державі планується збудувати 60 таких об’єктів (по 12 щороку).

Вересень 2008 р. стане «урожайним» місяцем для жителів м. Житомира і в іншому сенсі: в цей час відкриється багатофункціональний комплекс Глобал.UA. У даному об’єкті розмістяться наступні великі магазини:

– продовольчий гіпермаркет «Караван»,

– супермаркет електроніки «Мега Макс».

Багатофункціональний комплекс Глобал.UA є сучасним багатоякірним об’єктом, що поєднує в собі великоформатні магазини повсякденних і модних товарів із зоною відпочинку й розваг. Для задоволення запитів відвідувачів пропонуються не тільки високоякісні товари відомих торговельних марок, представлених мережними операторами, але й широкий спектр послуг.

Ексклюзивним агентом по наборі орендарів у цей об’єкт є «Українська Торговельна Гільдія».

То ж і ми є свідками, як область-сусідка прямує у реальність нового століття, хоч і наступає їй на п’яти столиця.

Хотілось би, щоб мандри по областям України під приводом вчителів-краєзнавців становилися ще потужнішими і цікавішими рік від року. Бо коли на уроках економічної географії сучасні старшокласники дещо мляво вивчають українську економічну реальність, то реальні відвідини сусідніх областей країн надасть їх відповідям на уроках відчайдушних п’ятнадцятирічних капітанів рідного неозорого українського всесвіту – барвистого дивосвіту, з якого ми родом.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Вінниця: стагнація на ринку нерухомості призведе у серпні до обвалу цін на 10%

© Перша Земельна | Актуально про земельний ринок Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Наприклад, апеляційний суд Вінницької області виніс ухвалу про відстрочку виконання рішення про знесення незаконної шестиповерхівки у Вінниці по вул. Винниченка, 34. Чим вам не «троїцький» довгобуд-самобуд у столиці?

– Ми мусимо виконати рішення суду, – прокоментував заступник міського голови Володимир Слишинський, – але від свого наміру не відмовимося – незаконна будівля має бути знесена.

Демонтаж незаконно побудованого шестиповерхового будинку у Вінниці почався 26 березня. 27 березня власник споруди В. Матусов написав розписку, у якій зобов’язався за 10 днів власноруч почати роботи по демонтажу. Втім, свого зобов’язання не виконав. Про це повідомляє управління у справах ЗМІ та з’язків з громадськістю міськради.

Начальник управління освіти Вінницької міської ради Володимир Буняк зазначає, що самовільне будівництво не просто заважає школі, а є доволі небезпечним. Будівництво почалося у 2002 р. На звернення адміністрації школи, яка в результаті цього захоплення позбулась частини спортмайданчика, двох цегляних будівель і території під трьома гаражами, – виконком міської ради одразу звернувся до суду з позовом про припинення будівництва, повідомляють в управлінні у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю. У 2005 р. Замостянський районний суд ухвалив рішення про знесення тоді ще недобудованої будівлі. Верховний Суд України залишив у силі рішення Замостянського суду.

Київ росте. Та якщо до Києва в найближчі роки ладні приєднатися майже 56 населених пунктів у зв’язку в будівництвом другого кільця Великої кільцевої дороги, то і Вінниця не пасе задніхююю

Стадниця може приєднатися до Вінниці. Таку думку висловив Вінницький міський голова Володимир Гройсман.

Він зазначив, цю ідею він озвучив тому, що хоче продемонструвати серйозність намірів щодо нещодавно озвученого ним проекту укриття сміттєзвалищного полігону.

— Під кінець нашої розмови під час громадських слухань у Стадниці, а вона булла дуже емоційна, — розповідає мер Вінниці. — Я сказав стадничанам, ви хочете додатково переконатися, що нам не байдужа ця проблема, будь-ласка, я готовий, якщо ви проведете референдум у Стадниці, розглянути можливість приєднання Стадниці до Вінниці. В моєму вислові це була гарантія мого серйозного наміру з приводу вирішення цієї проблеми.

Нагадаємо, що вінницька міська влада пропонує побудувати біля Стадницького сміттєвого полігону новий невеличкий полігон з сміттєсортувальною станцією. А великий полігон створити за сучасними технологіями.

Мали свій погляд вінничани і на проведення земельних аукціонів. Тутошні депутати ухвалили рішення про оренду землі та комунальної власності виключно з аукціонів. Земельний кодекс визначив обов’язковість продажу земельних ділянок комунальної власності на конкурентних засадах. Земельні аукціони і раніше проводились у Вінниці, але нерегулярно.

Та якось навесні, на позачерговій сесії міськради депутати ухвалили рішення про оренду землі та комунальної власності виключно з аукціонів. Також запроваджено такий же механізм оренди цих об’єктів. Запровадження цього механізму було необхідне для того, щоб міський бюджет отримав значно більші кошти.

Зараз рішення міськради зобов’язує проводити конкурс на право передачі землі в оренду тільки якщо на неї є кілька претендентів. Відтепер міська рада робить заявку на оцінку землі, яку виставлятимуть на аукціон. А оцінювати земельні ділянки будуть фірми, які мають відповідні ліцензії Держкомзему України.

Як же буде організовано взаємодію міської влади й цих оцінювачів земельних ділянок? Адже в розрахунки вартості землі покладено чіткі державні стандарти. Виявляється, і тут є оптимальний варіант…

Представники профільної постійної комісії міської ради провели робочу зустріч із керівництвом фірм, які мають ліцензії на проведення оцінки вартості земельних ділянок.

Продається комунальна земля, тому вільні ділянки мають оцінюватися так, щоб надходження від аукціонів максимально поповнювали міський бюджет. Іноді оцінка земельних ділянок проводилась так, що, наприклад, квадратний метр на рівнозначних ділянках мав різну оціночну вартість. Тепер цей розрив буде ліквідовано. Бо в дію вступить власне аукціонний механізм, коли кілька претендентів на ділянку відкрито змагатимуться у конкурсі.

Система продажу та оренди землі з аукціону стане більш дієвою з моменту ухвалення відповідних рішень про аукціони. Після узгодження документації в комісії, розгляду на виконкомі і сесії буде затверджено умови та терміни аукціонів. Міська влада наголошує, що аукціони пройдуть публічно, з широкою рекламою у ЗМІ. Все це обов’язково дасть значний економічний ефект.

Як показала практика, під час першого в 2008 р. земельного аукціону було отримано набагато більше коштів, ніж якби цю земельну ділянку було продано безальтернативно. Це й підтверджує досвід інших міст. Саме завдяки аукціонам оренди та продажу є можливість залучити значно більше додаткових коштів. Ясно, що коли земля і власність будуть продаватися відкрито і прозоро, тільки через аукціони, то зменшиться кількість зловживань у цій сфері на рівні місцевих чиновників. І коштів буде виручено більше. Вони направлятимуться у так звані "вузькі" місця, де бюджетне фінансування є недостатнім.

А вузьких місць у вінницькому бюджеті у цьому році немало.

Півмільярда гривень потребує Вінниця для капремонту трьох міських мостів.

Таких грошей, зазначає міський голова Володимир Гройсман, у бюджеті немає. Він повідомив, що з проханням виділити суму міська влада звернулася до Кабінету Міністрів України. Втім, поки що, зазначив Володимир Гройсман, реакція на прохання була негативна.

– Ми будемо стояти на своєму, – каже міський голова. – Будемо звертатися до КМУ ще раз і ще раз, якщо це буде потрібно. Я думаю, що державі необхідно звертати більше уваги на ремонт доріг в регіонах. За минулі роки ми не отримали жодної копійки з державного бюджету на ремонт шляхів.

Міський голова також зазначив, що ремонт доріг – справа не дешева. Збудовані ще перед Олімпіадою-80 дороги Вінниці потребують дуже значних капіталовкладень. Подібні суми міський бюджет не може без наслідків для життєдіяльності Вінниці виділити на ремонт.

А тут ще ось яка напасть… Асфальт, який виробляють на Вінниччині, може подорожчати вже після проведення тендерів в Україні, повідав голова правління КП фірми „Агропромшляхбудіндустрія" Василь Власенко.

Аби виробити асфальт — необхідно закупити матеріали. А вони — дорожчають, коли на них з’являється попит. Тобто, одразу після проведення тендерів.

– Минулого року, асфальт, який ми використали для ремонту Київської дороги, коштував нам до 30 грн. кв. метр, – повідомив Василь Власенко. – Цього року такої ціни вже не буде. Найдешевший асфальт, який ми зможемо виробити, буде коштувати приблизно 56-58 грн. І ця ціна може змінюватись протягом року.

Ціна на щебенево-мастичний асфальтобетон (ЩМА), який зараз у Вінниці використовують для реконструкції доріг, напряму залежить від вартості нафти на світовому ринку. Адже ЩМА містить більше бітуму, аніж звичний городянам асфальт. Кілька днів тому ціна за барель нафти на світовому ринку сягнула рекордної за цей рік межі – 120 доларів за барель. Це коливання вплине на вартість бітуму, похідної нафтопереробної промисловості. Минулого року через стрибки цін на нафту вартість бітуму змінювалася 18 разів.

То ж треба якось викручуватися. І тут як у кого вийде…

За кращу живу скульптуру, конкурс яких відбувся у Вінниці 17 травня 2008 р., вінничани змогли проголосувати святковими грішми. До Дня Герба, який у Вінниці пройшов в рамках Днів Європи, міська влада випустила спеціальні гроші – вінницькі євро. Про це повідомив начальник відділу у справах сім’ї, молоді та туризму міської ради Руслан Анфілов.

– Це спеціальні паперові флаєри – вінницькі євро, якими вінничани змогли проголосувати, – сказав Руслан Анфілов.

У Європі саме грішми люди засвідчують, сподобалась їм жива скульптура чи ні. Крім того, коли мім змінює позу або виконує рух – традиційно потрібно подякувати йому за це монеткою.

За словами Руслана Анфілова, наразі було подано більше 40 заяв на участь у конкурсі живих скульптур. Також він повідомив, що на святі представляли „Пам’ятник окам’янілої пісні” (його представлять КВНщики на Фонтанній площі у парку), а школярі створили живі пам’ятники відомих європейських груп.

Усіх таємниць пан Анфілов не розкривав. Інтригувало й те, що на міському святі були «живі» пам’ятники Леніну та Наполеону. Втім, були й інші сюрпризів, оскільки найталановитіші та найкреативніші пропозиції зазвичай надійшли в останній момент.

Та щодо менш креативних верств суспільства, то й ті кинулися видобувати гроші і рідному місті і на його околицях.

Управління земельних ресурсів Вінницької міської ради затвердило проект рішення Вінницької міськради про здачу в оренду концерну "Галнафтогаз" (Львів) земельної ділянки площею 0,2095 га по вулиці 30-річчя Перемоги для будівництва комплексу автозаправної станції. Про це Українським Новинам повідомив заступник мера Вінниці Анатолій Уздемир.

З його слів, планується, що земельну ділянку буде зданий в оренду "Галнафтогазу" до жовтня 2014 р. Уздемир додав, що "Галнафтогаз" планує інвестувати близько 1,5 млн. грн. у будівництво АЗС на орендованій земельній ділянці.

Як повідомляло агентство, в 2006 р. "Галнафтогаз" має намір збільшити мережу автозаправних станцій під торговельною маркою "ОККО" на території Вінницької області на 22,5% або 9 АЗС до 49 станцій, інвестувавши в будівництво 13 млн. грн.

Нові АЗС будуть побудовані у Вінниці, а також Жмеринці, Ладижині, Бершаді, Барі, Чечельнику, Козятині, Погребищі й Піщанці (усі – районні центри Вінницької області).

Зараз "Галнафтогаз" володіє мережею АЗС "ОККО", що складається з 117 сучасних комплексів.

У цілому концерну належить 170 автозаправних станцій й 15 нафтобаз у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Волинській, Кіровоградській, Харківській і Чернігівській областях, а також у Києві.

За даними прес-служби концерну, понад 75% акцій відкритого акціонерного товариства "Галнафтогаз" належать компанії FIEH Establishment, решта акцій належать юридичним і фізичним особам.

Та з цього статку не мали маленькі гендярщики, які майже спромоглися наладити у місті звичайнісінький наркотрафик. То ж і відшукали десь на Вінничині 82 га макових плантацій…

На Вінниччині працівниками відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків при перевірці сільськогосподарських підприємств було виявлено незаконний посів маку площею в 82 гектара, повідомила прес-служба МВС.

Як відзначили в прес-службі, якби вдалося виростити цей урожай маку, то отриманого зілля вистачило б для вживання всіма наркозалежнимими жителями області на цілий рік.

Зараз за даним фактом порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.310 Кримінального кодексу України («Посів або вирощування снотворного маку або коноплі»).

То ж кращеб цим горе-спритникам було б податися у нерухомість… Але, але… Саме зараз Вінницьким будівництвам загрожує "заморожування"

Невдовзі більшість будівельних проектів буде заморожено, а забудовникам доведеться знижувати ціни, аби реалізовувати готову нерухомість майже за безцінь. Вітчизняний ринок нерухомості за межею перегріву. Перші в черзі на виліт — будівельники.

Приводи для обвалу цін безліч. Хоч власники житла і вдають, що не помічають того що відбувається і продовжують роздувати ціни. Що це, останнього ривок з надією вигідно позбудеться ризикового капіталу? Інтернет-видання одностайно сурмлять про крах ринку нерухомості, але майорять безліччю оголошень щодо продажу житла по позахмарним цінам з поміткою "додано сьогодні". Почасти у текстах "оголошень" примітка "посередник".

Вартість однокімнатній квартири у Вінниці сягає до $50 тис., а "двушки" – $100 тис. Сьогодні представники будівельних компаній скаржаться, що їм нічим розраховуватися за будівельні матеріали. Фахівці переконані, невдовзі більшість будівельних проектів буде заморожено, а забудовникам доведеться знижувати ціни, щоб реалізувати готову нерухомість.

Причина, — різке скорочення іпотечного кредитування Найбільша ймовірність такого розвитку події вже спостерігалась торік восени, коли деякі категорії житла почали потроху повзти вниз. Тоді дехто передбачав, що інвестори почнуть скидати "квартирний баласт". Обсяг пропозиції на ринку в вересені-листопаді 2007 р. справді збільшився, та аж ніяк кількаразово. Інвестори просто вирішили виждати, вважаючи нерухомість найнадійнішим активом, й досі не поспішають розлучатись із ним.

За нинішньої ситуації влада має законодавчо заборонити купівлю-продаж житла в спекулятивних цілях. Із жорсткими заходами до порушників, до конфіскації квартир на користь держави. Цього буде досить, оскільки попит на житло скоротиться вдвічі. Але влада поки що ні поспішає. Єдиним значущою подією що стосується безпосередньо Вінниці останнім часом було підписання угоди між губернатором і міністром сім’ї, молоді і спорту посприяти у сфері молодіжного будівництва.

Програма підтримки молодих сімей ділиться на частини. Це часткове погашення відсотків за кредитом, взятому в комерційному банку, і сама програма молодіжного будівництва. Згідно з останньою, у Вінниці побудований лише будинок на Скалецького. За словами директора вінницького відділення фонду підтримки молодіжному будівництва В. Васильєва усе залежить від виділення нових земельних ділянок та фінансування. Але є й інші неадміністративні важелі впливу на ринок та сценарії його її подальшого розвитку…

Як відомо, ринок української нерухомості дуже залежить від московського. Те, що розпочалося в кінці минулого року здешевлення московської нерухомості (де ціна кв. м перевищила $6 тис.) триватиме і ознаменує падіння цін, то ж цей процес перекинеться і в Україну. Дати поштовх до зниження цін могли б закордонні інвестори. Але, на жаль, вони квапляться у країну, повну різних економічних і політичних несподіванок.

Не знайшлося інвестора і будівництво нового вінницького мікрорайону Східний. Автор загального плану району, архітектора Юрія Плясовиці з’ясовує,що зараз ситуація навколо нього майже перестала розвиватися. Зіграло роль і те, що це район не цікавий з комерційною погляду.

А поки що перший виток зниження цін очікує нас у серпні – тоді ціни впадуть на 10%. Більше довгостроковий прогноз – істотніше падіння цін відбуватиметься до 2010 р.

Отакі вони різнобарвні регіональні новини Першої Української Земельної Біржі. І це лише за перші два з половиною місяці моніторингу того, що відбувається на ринках землі та нерухомості, про що будемо повідомляти і у наступних випусках регіональних новин від Першої Земельної (http://www.1zemelna.com.ua)/

То ж, поки що до побачення! До нових регіональних оглядів ринків землі та нерухомості. Щасти вам в ваших оселях у рідному краї!

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Львів: Лендлорд Білого Каменя, або ласощі українські з англійським присмаком

© Перша Земельна | Актуально про земельний ринок

Так він заволодів десятками тисяч гектарів українського чорнозему. Великі колгоспи і радгоспи, які годували Радянський Союз, перетворилися на мозаїку із невеличких садів, полів і пустирів. Але, зібрані воєдино, вони можуть нагодувати увесь світ: Росія, Україна й Казахстан мають вільні родючі землі, площею рівні штату Айдахо.

Якби хтось зміг знову зібрати ці земельні ділянки і створити на них багатогектарні сучасні ферми, великі простори Північного Причорномор’я та Східного Причорномор’я могли б додатково дати світові 115 млн. т пшениці на рік – 20% нинішнього світового виробництва. І мабуть що дадуть, та нажаль не українцям й росіянам, а англійським скоробагатькам та зманкуртілим українцям з підданством Великобританії. Але давайте про все по порядку, бо це не голий передрук з перекладом з російської мови, а спроба системного аналізу

Landkom International Plc – транснаціональна корпорація, яка виникла на царині українських бесхозних чорноземів і займається виробництвом сільськогосподарської сировини для біопалива і харчової промисловості.

Виручка (2007 р.) – $1,57 млрд.

Чисті збитки – $1,32 млрд.

Капіталізація – $350,6 млн. Створено 2007 р.

Зареєстровано на острові Мен. (О ці вічно блажені офшорові острови! Один Кіпр надає Україні понад 11% усіх інвестицій і запозичень, здебільшого ріднесенькими скоробагатьками, котрі не бажають підпорядковувати свої грошенята чинному українському законодавству, але про це ще напишуть інші прискіпливі дослідники цього здирницького питання ми підемо за перекладом статті далі)

До жовтня 2007 р., перед розміщенням біржі, земельний банк компанії Landkom International Plc перевищував 30 000 га. Звісно це родюча українська земля, кошторис оренди якої сьогодні має відповідати ціновому коридору від 250 до 400 доларів за гектар, як це водиться у білому світі, від якого нас відокремлює зашморг земельного безправ’я. І вартість цієї оренди має бути щорічною, бо земля – це товар, який самовідновлюється і має служити тисячоліттями!

У листопаді 2007 р. компанія розмістилася на LSE. Привабила 50,1 млн. фунтів стерлінгів ($102,8 млн.), вся компанія виходячи з ціни розміщення оцінили в 98,4 млн. фунтів ($202 млн.).

Що ж саме намагається зробити Річард Спинкс. Його компанія Landkom International посіяла пшеницю, ячмінь і ріпак на загальній площі в 1011 га – це приблизно сьома частину належних їй земель. Landkom очікує отримати перший врожай вже нинішньої осені. Місце дії цього – в Україні.

Російська преса бідкується, кажучи, що Спинкс працює у умовах невизначеності. Місцеві закони забороняють приватну торгівлю землею, тому компанії повинні домовлятися про оренду земельних ділянок із власниками, що найчастіше достроково розривають контракти. Щоб налагодити стосунки з селянами, Спинкс, за його словами, вкладає значні кошти на місцеву інфраструктуру – в дороги, школи і дитячі садки. На Великдень нинішнього року з місцевого телебаченню транслювалися поздоровлення зі святом від імені Landkom. Я б теж поздоровляв, маючи лише на оренді по 200 доларів з одного га! 225 тисяч повнокровних американських доларів вкрадено тільки на оренді селянських паїв. Але про це поговоримо далі.

Після розвалу СРСР 1991 р. уряд розділив старі державні господарства і розподілило утворені земельні наділи поміж їхніми працівниками. У цілому 20 млн. га сільгоспугідь у Росії, Казахстані та в Україні були виведені з обороту. З того часу регіон, залишаючись однією з головних виробників зерна, продовжував страждати від браку капіталу.

І де ж його справді взяти, коли селяни отримали лише право на распайовані землі, і відтоді безліч збитників над ідеєю селянського рас паювання «прихопили» оті селянські майнові(земельні) сертифікати, лише тому, що держава українська, надавши права на землю, не взяла с цих землян маленьке зобов’язання, котре б усе поставило на свої місця: маєш в оренді гектар чорнозему українського сільгосподарського призначення, то знай, що та аренда у державі українській коштує від 250 доларів і сплачуй за це власник наділу державне мито хоча у 10 відсотків власності! Тут би при замислилися земляни. За що мені віддавати державі 25 доларів, коли за оренду гендля рики закордонні пропонують мені усього 30-35 доларів і ще при вітаннячко на Великдень. Я своїй землі, у товаристві рівних і вільних співвласників я сам себе привітаю!

Навіть якщо після Помаранчевої революції 2004 р. в Україні ставлення до західних інвестицій залишається скептичним. Натомість, закордонні інвестори тут змушені поводитися з продажною політичної системою та корумпованими судами. Критики лізингової моделі кажуть, що, коли місцевий фермер розриває договір про оренду, у компанії-орендатора обмаль можливостей отримати захист своїх прав. Ото біднесенькі…

Уряд України розглядає можливість легалізації купівлі-продажу землі. Це може викликати земельну лихоманку з швидким зростання цін. П’ятнадцятирічні договори оренди, укладені Landkom, містять пункт, який дає їй перевагу для придбання землі. Але спочатку незрозуміло, як це становище працюватиме на практиці.

Спинксу 41 рік. Уродженець англійського графства Кент, він прослужив 16 років у Королівських ВПС, брав участь у війні з Аргентиною через Фолклендських островів в 1982 р. Під час служби він вивчав російський, іспанську та польський мови. У 1987 р. він залишив лави Збройних Сил протягом 14 років подорожував Європі, займаючись продажами рекламних площ у сфері кількох видавництв, і медіакомпаній. У 2000р. він зустрів свою теперішню жінку-українку. Мають тройко дітей. У 2001 р. Спинкс почав працювати у британської компанії British Seafood Group, виробника по переробці риби. Він подорожував Росією, Україною та Східною Європою, закуповуючи рибу. Це було важким життя, згадує він. Російський портовий місто Архангельськ залишило настільки важке враження, що «там передавали музику диско [з репродукторів] на ліхтарних стовпах, аби відволікти від скоєння самогубств»,– жартує він.

Якось за кухлем пива у Варшаві листопаді 2005 р. Спинкс розговорився із своїми друзями про те, що розпочався бум виробництва біопалива. Один з них – молодий польський підприємець Конрад Новицький запропонував взяти у найм 101 га землі в Україні і почати вирощувати там ріпак, зазвичай вживаний у Європі для виготовлення палива для автомобілів. Спільно ще з одним партнером вони вклали у цей проект близько 600 000 фунтів (тоді близько $1 млн.).

На початку 2006 р. Спинкс створив Landkom і розпочав лізингу землі в Західній Україні. Він працював по 18 годин і почасти спав у наметах поруч із своїми полями. Пошуки, які вів Спинкс, у жовтні 2006 р. привели їх у тихе село Білий Камінь, де він заснував штаб-квартиру Landkom. Назва села походить від оточуючих її крейдових пагорбів. Спочатку місцеві скептично сприйняли його прагненню придбати землю.

Представники Landkom провели збори всіх 300 місцевих землевласників. «Ми тут, аби допомогти вам розвиватися», – говорив натовпі PR-директор компанії Юрій Пеленський, британець – син українських біженців. Запропонував він орендувати землю по $35 за гектар на рік – звичайна ринкова ціна в Україні і менше 10% звичайній орендної плати у Великій Британії.

З цього би і почали оцю дивну статтю в Росії. Але там робили черговий інформаційний хавчик про дурисвітів українських, а не про кмітливий український селянський розум. То ж і виникла оця стаття перекруч, котра має дещо з’ясувати для усього читацького загалу свідомих українців. Так, над нами насміхаються. І навіть більше – тонко і зло сміються… То ж на цьому прикладі треба зрозуміти – чому?

Що найважливіше, Landkom запропонувала селянам за працю на цій землі по $400 на місяць, що удвічі більше середньої зарплати в Україні. Одностайна брехня! Сьогодні в Україні бізнесовій лінійний менеджер і навіть офіс-леді зі столичних панянок отримують ті ж 400 умовних одиниць, які до того дещо схудли і знітилися під час інфляції і матимемо надто дешеву робочу силу.

Прикладом, Марія Петришина 1996 р. у межах проведеної приватизації землі отримала ділянку у 1,01 га і хотіла відмовлятись від нових орендарів-спритників, але врешті решт погодилася з пропозицією Landkom.

«Я стара жінка. Я не маю трактори чи комбайна, а мої руки спрацьовані», – каже вона. Багато сусідів Петришиної пішли її шляхом. Намагаючись спонукати всіх місцевих жителів підписати орендні угоди, Landkom активно лобіює свої інтереси в місцевих чиновників. З цього би і почали, любесенькі. А чи то чиновницькі землі, а чи то такі права хто надав тим підпанкам?

Компанія нещодавно надала своїм орендодавцям у місті Золочів $22 000 на ремонт дитячого будинку. Спинксу було б важче вести свій бізнес, «якщо він не додовав від цього нам», розповідає заступник губернатора Львівській області І.Сало Іван Стефанишин.

Та деякі продовжують опиратися. 42-річний Андрій Дюк обробляє 48,6 га поруч із штаб-квартирою Landkom. Йому належать два трактори та комбайн. «Українці можуть робити це й самі», – говорить він.

Спинкс також стикається з конкуренцією із боку ряду міжнародних компаній, які використовують аналогічну модель для капіталовкладень у українську землю.

Сербський конгломерат MK Group обробляє близько 40 000 га навколо Києва та побудував комплекс силосних веж і складів із залученням $18 млн. кредиту Європейського банку реконструкції й розвитку. Аналогічним бізнесом займається приблизно десяток українських компаній.

До лютого 2007 р. Landkom орендувала 1000 га. Для підприємств сільгосппродукцію росли. Прагнучи до розширення бізнесу, Спинкс найняв лондонську консалтингову компанію Libertas Partners Group, щоб знайти інвесторів. Чотири інвестфонди уклали в його компанію $12,9 млн. Минулої восени Спинкс поставив собі за мету: довести площа своєї землі в Україні до 400 000 га до 2015 р. Щоб самому отримати потрібні кошти, у листопаді 2007 р. його компанія продала на Лондонській біржі 44% акцій за $106 млн. Англійські акції на ринку Великобританії на українські чорноземи!!! Вища точка цинізму! Пригадується миттєво згибле у англійських банківських нетрях золото Полуботько!

Зараз Landkom контролює 67 000 га і опрацьовує їх малу частину, оскільки придбання устаткування і підготовка землі вимагають часу та грошей. Спинкс планує відправляти зібрану пшеницю і ріпак на переробні фабрики України та Західній Європі. Він веде про це переговори з найбільшими трейдерами, такі як Glencore International і Louis Dreyfus.

Представники цих компаній підтвердили, що ведуть переговори з Landkom, але не заявили про завершення угод. Landkom розраховує, що за таку низьку вартість землі й робочої сили йому вдасться пережити зростання ціни насіння, добрива і сільгоспобладнання і створити проблеми для фермерів у світі. Добрива, наприклад, за 2007 р. подорожчали вдвічі. Спинкс очікує, що зможе отримати 60% прибутку.

Днями Спинкс об’їжджав свої поля навколо села Білий Камінь своєму Mitsubishi Pajero. Він безупинно курив і викрикував по-армійські накази зі свого iPhone комусь з 500 співробітників Landkom. Василь Стебницький, колишній головний агроном «Білого Каменя», тепер менеджер Landkom, показує новий німецький комбайн. «Нам потрібна нова технологія, – каже Стебницький, – раніше в нас були лише земля і небо».

Раніш ця ЗЕМЛЯ приналежала Україні. Сумно… То ж треба повертатися на законодавчій базі до проблеми розпаювання землі і відтворювати державні механізми по її справжньому захисту. Бо селяни, ще спрацьовані за совок, поводяться наче діти. Але ґамериканські індіанці скінчили своє існування в резерваціях великої світової держави.

За матеріалами vedomosti.ru

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Київ:Чому житло дороге

– від отримання дозволеної документації до встановлення огорожі (продаж не ведеться);

– від підготовки майданчика до зведення першого поверху;

– від спорудження каркасу будівлі до завершення внутрішніх і зовнішніх оздоблювальних робіт;

– будівництво в основному завершене, але ще можливі внутрішні оздоблювальні роботи, благоустрій території, підготовка до введення в експлуатацію;

– будинок введено в експлуатацію, ведеться продаж.

Експерти зазначають, що на другому етапі будівництва компанії-забудовники встановлюють ціни на квартири в середньому на 5,9% вище, ніж на третьому (ціновий еквівалент 785 грн. або 163 у.о. за курсом НБУ). На четвертому етапі ціни вищі, ніж на третьому на 38,8% (еквівалент 4 866 грн. або 1 003 у.о.), і на п’ятому етапі вартість житла вища, ніж на четвертому на 0,9% (еквівалент 153 грн. або 33 у.о.).

Найбільша частка житла, виставленого на продаж (44%) припадає на другий етап будівництва. Частка виставлених на продаж квартир на третьому етапі становить 34%. На четвертому етапі ведеться продаж 17% об’єктів, а на п’ятому– 5% будинків.

Дещо інша ситуація складається під час продажу об’єктів економ-класу. При обстеженні 71 об’єкта, які продаються, з’ясувалося, що на третьому етапі будівництва продаж ведеться в 39-ти об’єктах, на четвертому – в 16-ти, на другому – в 10-ти, на п’ятому – в 6-ти.

На 60 об’єктів бізнес-категорії, що продавалися, 28 були в стадії реалізації на третьому етапі будівництва, 19 – на четвертому, 10 – на другому і три об’єкти – на п’ятому.

Експерти також звернули увагу на те, що з 20 об’єктів преміум-класу, які виставлено на продаж, по шість реалізуються на третьому та четвертому етапах будівництва, і по чотири – на другому та п’ятому. Через подорожчання будівельних матеріалів, енергоресурсів та збільшення інших витрат, намітилася тенденція до встановлення високих цін уже на початкових етапах будівництва: в деяких об’єктах вартість квартир на другому та четвертому етапах практично однакова. У той же час, процес реалізації житла зараз істотно уповільнився…

ДО РЕЧІ Ціни на первинне житло в Києві з 30 травня 2008 р. до 6 червня знизилися в середньому на 1,7%. Портал www.realt.kiev.ua також повідомляє, що середня вартість 1 кв. м. житла на вторинному ринку в столиці за цей період підвищилася на 0,46%, а середня ціна пропозиції за помешкання на вторинному ринку – на 1,1%. На первинному ринку житла столиці середня вартість 1 кв. м. в однокімнатних помешканнях знизилася на 1,51%, у двокімнатних – на 1,53%, у трикімнатних – на 2,08%. На вторинному ринку середня вартість 1 кв. м. в однокімнатних помешканнях зросла на 1,14%, у трикімнатних – на 0,27% і знизилася в двокімнатних – на 0,03%.

day.kiev.ua

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Київ: Інтерес до квартири неухильно падає

«У травні ситуація буда неоднозначна: в доларовому еквіваленті первинний ринок демонстрував зростання. На гривневому — незначний цінової спад»,- стверджують аналітики компанії «Київ ЖитлоІнвест».

Середня вартість житла економ-, і бізнес-класу збільшилася на 2,8%, а вартість квартир преміум-категорії зросла в середньому на 0,6%. Причому у національній валюті середня ціна на житло економ-класу знизилася на 0,8%, вартість житла бізнес-класу знизилася на 1,3%, а ціна на житло преміум-категорії зменшилася на 3,2%. Для підприємств квартири можуть знецінитися. Таку тенденцію відзначають і аналітики ринку нерухомості.

У гривнях ціни на пропозиції майже всіх сегментів ринку знизилися. Інша річ, що на ринку нерухомості офіційний курс долара використовується як і завжди — з двобіч нерідко спеціально домовляються про курс конвертації під час проведення торгів.

Свій курс, за словами експертів, встановлювали у травні й продавці споруджуваного житла. У цьому на ринку оренди житла тенденція протилежна. Хоч як це не парадоксально, але оренда квартири в доларовому еквіваленті подешевшала на 1,39%.

Хоча це зниження не дуже велике і у межах статистичної похибки, проте можна казати, що продовжується стагнація.

Про це свідчить і все зменшувана кількість угод. На вторинному ринку проти квітня, кількість угод знизилася на 24%. У цей же період на 25% зменшилося і кількість заявок для придбання квартир. На ринку столичної оренди лише за тиждень кількість реальних угод зменшилося на13% (у разі зростання на 9% пропозицій здати квартиру).

У травні 2008 р. продавці знову почали більше поступатися в цінах, і повторилася тенденція двомісячної давності, пов'язана з початком просідання долара. Якщо в квітні різниця середніх цін продаж і пропозиції аналогічних квартир була на 3,8% менша за попередній період, то у травні вона становила вже 5,0%.

Ситуація у червні, за прогнозами експертів, швидше за все стабілізується. На це, насамперед, вплине природне зниження ділової активність. «На первинному ринку можливі цінові коливання як і бік збільшення, і у бік зниження вартістю межах 1%. Різких цінових стрибків чи спадів не передбачається»,— повідомляють аналітики компанії «Київ ЖитлоІнвест». На вторинному ринку житла високий рівень невизначеності, що був на ринку нерухомості у травні, швидше за все знизиться: Якщо ж прийняти до уваги те що, що з ревальвацію гривні продавці не зважилися істотно піднімати ціни, це може бути ознакою можливої зупинки зростання доларових цін в червні. Прогнозувати ж загально ринкової зниження доларових цін поки що зарано. Хоча у окремих сегментах ринку цілком можливо і такий розвиток справ.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Продовольчий ОПЕК: погляд з України

Як передавало агентство ПРАЙМ-ТАСС, стратегія, розроблена разом з галузевими союзами й ученими спрямована на рішення пріоритетних завдань: розвиток виробництва й розширення експорту зернових культур. За словами Гордєєва, у цій стратегії мова йшла про модернізацію сільського господарства, коли воно вже готово до прийняття інновацій і інвестицій.

За словами А.Гордєєва, для розвитку тваринництва необхідно створювати великі центри по переробці зерна й м'яса в складі великих агрохолдингів. А.Гордєєв також запропонував координаційний орган великих зернових держав на зразок ОПЭК, який би вирішував основні завдання: стабільне виробництво зерна й скорочення числа голодуючих. За його словами, плани створення координаційного центра великих зернових держав СНД уже обговорювалися — у Росії, Україні, Білорусії й Казахстані.

У нинішньому світі знову назріває ідея створення ще одного чергового ОПЕК. Наразі, не нафтового, а продовольчого. Але вже не в країнах СНД, а в країнах Південно-Східної Азії. Про можливості появи такого об'єднання цього разу заговорили країни-експортери рису. У новотвір можуть увійти Таїланд, Лаос, В'єтнам, Камбоджа й навіть Мьянма.

Створення координаційного центра зв'язано зі стрімким зростанням цін на продукти. Протягом 2007 р. вартість тонни рису виросла вдвічі: з 500 до 1000 доларів.

А от Україні в цій сфері сьогодні нічого не "світить", хоча, на думку директора аналітичного департаменту інвестиційної групи Український Бізнес Ресурсу (український сектор відповідальності Інтернет — Уанет) Юрія Прозорова, наша держава могла б стати учасником подібного об'єднання країн-експортерів зерна. Якби не одне але. У зовнішній політиці в російсько-українських відносинах сьогодні тріумфує театр абсурду. На превеликий жаль для тих здорових бізнесових структур, які рівною мірою зацікавлені в розвитку дружніх міждержавних відносин і зв'язків з гуманітарною й діловою пролонгацією з обох сторін. Але поки що, на жаль, на брифінгу, що мав місце 5 червня 2008 р. в стінах Міністерства Закордонних Справ України було оголошено:

«Заява МЗС України у зв’язку з постановою Державної Думи РФ від 4 червня ц.р. щодо стану російсько-українських відносин

У зв’язку з ухваленням Державною Думою РФ 4 червня 2008 року постанови про стан російсько-українських відносин МЗС України заявляє, що, розвиваючи добросусідські відносини з Російською Федерацією, Україна послідовно виступає за розвиток рівноправного партнерства між обома країнами та конструктивне вирішення усіх спірних проблем шляхом діалогу і докладає зусиль для досягнення позитивних результатів.

На противагу такому підходу зазначена постанова Державної Думи фактично містить ультимативні вимоги до України, є не чим іншим, як спробою неприхованого тиску на нашу державу, і неприйнятна для української сторони.

МЗС України виходить з того, що Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією залишається наріжним каменем взаємовигідних відносин між двома країнами. Однаковою мірою він відповідає інтересам України та РФ. Саме тому Україна не ініціюватиме його денонсацію.

Пропозиції Державної Думи РФ про вихід з цього Договору є недалекоглядним і безвідповідальним кроком. Очевидно, що він ніколи не знайде підтримки й з боку міжнародної спільноти, адже цим було б завдано серйозної шкоди безпеці і стабільності на континенті та всьому комплексу українсько-російських відносин».

Наше унікальне географічне положення – ті ж 30% світових запасів чорноземів, дають потужну конкурентну перевагу – реальну можливість монополізувати ринок зернових. Заради досягнення цієї мети необхідно чітко розставити пріоритети, створити цілісну державну програму, що змінить відношення до села.

Сьогодні воно просто вимирає. За свідченням фахівців, на карті України є понад 300 вимерлих сел. Молодь біжить із сел. Тому в селах дуже потрібні реальні соціальні програми, у першу чергу, по стимулюванню молодих фахівців. Потрібно вести мову про повернення поваги до статусу працівника на землі, про створення тут інфраструктури, про фермерів і колективні господарства, про створення принципово нової моделі відносин дрібного сільгоспвиробника й ринку.

Кожна країна створює свій, унікальний спосіб ведення господарства. Він проявляється на глибинному, ментальному рівні. Землеробська Україна з її роботящим селом завжди була «житницею Європи». Сьогодні вона може й повинна стати «житницею світу».

Нам самим необхідно створити Зернову біржу (щось на кшталт Організації країн- експортерів нафти — ОПЕК) або Організацію країн-експортерів зерна (Organization of Cereals Exporting Countries)), залучаючи в неї провідних світових виробників.

Тепер про реалії. З 40 млн. тонн зерна врожаю 2007 р. реально в країні спожито від 25 до 27 млн. т, та ще квота закордонних продажів, по ліцензіях КабМіну Україна склала 1 млн. т

Давайте розміркуємо, який продуктовий набір може забезпечити добову харчову норму голодного африканця. Одна галета пшенична а до неї ще одна галета вівсяна, одна галета рисова.15 грамова упаковку маргарину й 15-грамова упаковка фруктового конфітюру. Людина не вмре! До того ще додайте 1 літр питної води. І добова пайка згідно з нормами продовольчої програми ООН спрацює, і буде оплачена повноцінно світовим співтовариством. Україна ж виготовить продовольчі набори а не розбазарить своє зернове збіжжя. Бажаєте у співдружності з тим же рисовим гігантом Китаєм або тими ж азійськими Південно-східними державами, добрезвісними економічними драконами.

Ми годуємо голодних, а світове співтовариство, що не бажає сьогодні й на дух підпускати українців до хлібного забезпечення «золотого мільярду» людства – європейців і північноамериканців – оплатить зусилля української економіки по виготовленню целофанових пакетів з галетами із пшениці й вівса, що на ура буде жувати ціле покоління в період становлення єдиної африканської економіки.

А Росія? Їй у пору задуматися… Дві сестри часом не уживаються під одним дахом, але жодна із сестер так не принижує кров ріднесеньку… Нас, українців, менше й за територією й за численністю населення, і тому сьогодні українці більше проворні історично. І сьогодні вони здатні побудувати й налагодити таку ринкову економіку, щоб при ній працювали й макаронна й галетна промисловість, і плодо-овощні конвеєри з добрим наміром — доки йде цей малоприємний людству обмін образами й пікіровками між нашим єдинокровним пострадянським загалом, нам в Україні уже сьогодні є що сказати в області створення зернового ОПЕК під егідою ООН. До того ж ми вже в СОТ і до нашого пориву до економізації у зовнішньому середовищі дослухається світ. То ж ми за економічний вимір і діалог.

А риночна аграрно-зернова політика — локомотив і для села, і для держави в цілому, вона відкриває перспективи для аграріїв, забезпечує конкурентоспроможність сільгоспвиробництва, стимулює підвищення якості, забезпечує відповідність продукції сільського господарства міжнародним екологічним стандартам.

Варто порушувати питання і про відповідну логістику, транспортну інфраструктуру, довести до належного стану шосейні й залізниці, порти. За таких умов Україна стає світовим гравцем, адже немає різниці, чи торгувати вуглеводнями або нанотехнологіями. Різниця тільки в тому, що їсти хочеться завжди, і з порожнім шлунком – не до високих матерій.

Технології в нас є, робочих рук вдосталь, зерна маємо досхочу, але… Мільярд голодних ми не прокормимо. Але 10 мільйонів досить зголоднілих прокормити подужаємо! Так що залишиться місце й для Росії. Але поки що в автономному плаванні. Хоча й не з вини української сторони.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Рада прийняла поправки до земельного законодавства

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Відповідно до внесених поправок президента, орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану ділянку, має переважне право на придбання її у власність за умови, що він оплатить ціну, за якою вона продається, а у випадку продажу ділянки на аукціоні — якщо запропонована їм ціна буде найбільшою серед запропонованих цін іншими учасниками аукціону.

У разі відмови орендаря придбати цю ділянку новий власник цієї ділянки здобуває усі права і обов'язки орендаря відповідно до договору оренди.

Водночас ці поправки передбачають обов'язкове придбання права оренди на земельні ділянки державної і комунальної власності на аукціонах, крім ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб і які не мають паїв, що належать державі; придбання права оренди землі під об'єкти соціального значення, будівництво соціального і доступного житла, використання ділянок для розробки корисних копалин та ін.

Прийняті парламентом поправки також забороняють проведення аукціонів по ділянках, які орендують бюджетні установи, музеї, підприємства й громадські організації у сфері культури і мистецтва.

Продаж земельних ділянок державної й комунальної власності здійснюється місцевими держадміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування. При цьому продаж землі, на якій розташовані об'єкти і яка підлягає приватизації, здійснюється держорганами приватизації відповідно до порядку, затвердженим Кабінетом міністрів.

Разом з тим, до моменту прийняття закону про порядок проведення земельних аукціонів земля не може продаватися на аукціонах за встановленим порядком КМУ, тому що відповідно до Конституції України право власності на землю здобувається і реалізується винятково відповідно до закону.

Парламент прийняв і інші поправки президента у держбюджет-2008. Верховна Рада виділила, враховуючи пропозиції Президента Віктора Ющенко, в окремий закон податкові і митні норми, які є складовою частиною держбюджету на 2008 р.

Виділення в окремий закон норм податкового і митного законодавства із закону Про держбюджет на 2008 р. пов'язане зі зверненням 101 депутата Ради в Конституційний Суд.

Ініціатори звернення в КС просять суд розглянути конституційність окремих положень закону Про Державний бюджет України на 2008 р. і про внесення змін у деякі законодавчі акти, зокрема конституційність регулювання законом про держбюджет ряду податкових і митних норм. Відповідно до пояснювальної записки, прийняття законопроекту дозволить забезпечити наповнення дохідної частини державного та місцевого бюджетів у сумі, передбаченої на 2008 р. — 153 млрд. грн.

Раніше Віктор Ющенко наполягав на тому, щоб політичні сили, які сформували коаліцію, взяли на себе політичну відповідальність за долю країни.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Українська логістика — «попелюшка» на ринку нерухомості

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

74% програм з підготовки до чемпіонату Європи з футболу будуть профінансовані за рахунок коштів інвесторів, зазначила заступник голови Секретаріату Президента України — представник Президента в Верховній Раді Оксана Слюсаренко.

«Тепер головне, щоб бажання вкладати кошти в проекти Євро-2012 збігалися з можливостями їх готувати і реалізовувати. А це великою мірою залежить від законодавчої бази, яку має розробити уряд, і механізмів, які будуть впроваджені», — сказала вона на зустрічі в Секретаріаті Президента в середу з інвесторами, зацікавленими в реалізації проектів підготовки до Євро- 2012.

Зустріч пройшла за участі представників міст, які прийматимуть футбольний форум, повідомляє прес-служба глави держави. Групу потенційних інвесторів на чолі із заступником голови правління Асоціації світових торговельних центрів Девідом Х. Лі та президентом Всесвітнього клубу інвесторів, радником уряду США Марком Міневичем особливо цікавили конкретні проекти та плани міст і регіонів, в яких проходитиме чемпіонат Європи 2012 року з футболу. Стосувалися ці проекти і розвитку в Україні сучасної інфраструктури логістики.

Група компаній «FIM» має намір інвестувати 2 млрд. грн. у реалізацію ряду проектів в Україні до 2010 р.

Попит на професійні складські приміщення в Києві й примістці вдоволений тільки на 60%. Таку думку висловив PR-менеджер Групи компаній «FIM Group» Інна Шабатіна в ході свого виступу на форумі «Інвестиції в будівництво й нерухомість».

При цьому, за її словами, «проблема укладається в тім, що логісти не можуть визначити цифру — скільки потрібно професійних складських площ і скільки їх існує насправді зараз, тому що даних компанії-консультантів і компанії-логістів дуже варіюються». «За одними даними, сьогодні на ринок Києва виведено 400 тис. кв. м. професійних складських приміщень, по іншим — 800 тис. кв. м. З одного боку стверджується, що потреба Києва й приміста в професійних складських приміщеннях — 1 млн. 500 тис. кв. м., у той же час існує оцінка, відповідно до якої ця потреба становить 1 млн. 800 тис. кв. м. », — уточнила И. Шабатіна.

Вона також відзначила, що ринок складської нерухомості України, незважаючи на його відносно невисоку рентабельність у порівнянні з офісною й житловою нерухомістю, є досить привабливим. «Це обумовлено вигідним географічним положенням України, що є транзитним центром. Окупність інвестицій у складську нерухомість становить в Україні в середньому 9,5 років, крім того, на ринку складкою нерухомості досить невисока конкуренція», — додала И. Шабатіна.

Група компаній «FIM» здійснює діяльність на ринку нерухомості України з 1992 р. і є керуючою компанією датського холдингу Dannmar Scandinavia Ap. До складу інвестиційно-девелоперської Групи компаній «FIM» входять «FIM Group» (інвестиції й девелопмент комерційної нерухомості), «FIM Consulting Plus» (послуги комплексного керування проектами девелопмента), «FIM Capital» (керування активами інвестиційних фондів). Серед реалізованих проектів комерційної нерухомості: бізнес-центр класу «B+» «FIM Сenter» (8000 кв. м); логістичний комплекс класу «А» (27000 кв. м); торговий центр «Квадрат Гната Юри» і ТЦ «Квадрат Дружби Народів», ресторан «О'панас», ресторанно-готельний комплекс «Трипілля».

А міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, IFC) надасть ТОВ "Савсервіс Центр" (Київ), що входить в "АСНОВА Холдинг", і Raven Russia Limited (Нормандські о-ви, Великобританія) кредит у розмірі $47 млн. для будівництва логістичного центра "Калинівка" під Києвом.

Відповідно до офіційного повідомлення IFC, частина кредиту в розмірі $26 млн. буде синдикована. IFC уточнює, що проект був затверджений і підписаний у першій половині травня, і наразі очікується виділення коштів.

ЗАТ "Логістичний центр "Калинівка" створено на паритетних засадах Raven Russia Limited і ЗАТ "АСНОВА Холдинг" (Київ), що бере участь у ньому через "Савсервіс Центр". Передбачається, що в Калинівці (в 25 км від Києва на трасі на Одесу) буде уведений у дію складський і логістичний комплекс класу "А" загальною площею близько 100 тис. кв. м, у якому 85 тис. кв. м складуть новопобудовані площі. Завершення будівництва заплановане на кінець 2009 р.

Загальна вартість будівництва оцінюється в $78 млн. Передбачається, що по його завершенні орендарем площ виступить дочірня компанія "Савсервіс Центр" — "Комора".

Довідка: Компанія Raven Russia Limited створена в липні 2005 р. для інвестицій у російську нерухомість. Акції компанії котируються на AIM Лондонській фондовій біржі. На кінець 2006 р. акціонерний капітал компанії становив біля $820 млн., а інвестиційні зобов'язання в Росії перевищують $2 млрд.

ЗАТ "АСНОВА Холдинг" створено в 1992 р. й належить групі восьми українських бізнесменів. У нього, у зокрема, входять ТОВ " Дистриб'ютор-Центр" (торговельна марка "ДЦ") — один з лідерів на ринку роздрібного продажу предметів гігієни й санітарії, парфюмерно-косметичних виробів і товарів побутової хімії, і "Савсервіс Центр", що спеціалізується на оптовій і роздрібній торгівлі.

Чистий дохід "АСНОВА Холдинг" в 2007 р. скоротився на 13,7% -і до 11.89 млн. грн., чистий прибуток — на 59.4%, до 15,88 млн. грн., тоді як валюта балансу зріс на 21,8% -і до 366,19 млн. грн., у тому числі капітал — на 24,3%, до 339,71 млн. грн. IFC — інвестиційний підрозділ групи Всесвітнього банку, що фінансує розвиток приватного сектора.

То ж в сучасному світі логістика починає бути «модною» справою.

Delin Development ізраїльського підприємця Ігоря Ліншиця побудує індустріально-логістичний парк під Харковом. Для цього компанія придбала земельну ділянку площею 55 га в 6 км від міста. Розташування майбутнього комплексу — біля траси Київ-Харків — ідеально підходить для складської й промислової нерухомості, вважають учасники ринку.

Земельна ділянка в 6 км від міста недалеко від селища Песочин (у декількох кілометрах від перетинання Окружної дороги із трасою Київ-Харків) Delin придбала наприкінці минулого року, розповів віце-президент компанії Аркадій Милий-Ман. На ділянці в 55 га (фасадна частина — 700 м) буде перебувати контейнерний термінал (7 га) і міхурник парк класу А площею близько 130 тис. кв. м (24 га). Ще 24 га займе індустріальний парк, у якому будуть створені умови для виробництва товарів легкої промисловості. Будівництво планується почати в наступному році й завершити протягом двох-трьох років.

Цей комплекс — не перший проект складської нерухомості Delin Development з моменту її виходу на український ринок у вересні 2005 року. Компанія володіє двома ділянками під Києвом (35,4 га, біля траси Київ-Житомир) і Одесою (23 га, Київ-Одеса), де будуть побудовані парки загальною площею 372,5 тис. кв. м. У портфелі компанії також три проекти офісної нерухомості в Москві загальною площею 90 тис. кв. м.

Покупка землі могла обійтися Delin в $8-10 млн. ($150-180 тис./га), говорить гендиректор харківської девелоперської компанії "Макрокап Девелопмент Україна" Дмитро Кутовий. За словами іншого девелопера, що працює в Харкові, ділянка придбали у компанії Ukrainian Construction & Development Company (UCDC) Віктора Салигіна (син голови Харківської облради Василя Салигіна).

В Delin Development поки немає досвіду будівництва подібних індустріально-міхурників парків, і девелоперу варто було б залучити в якості спвінвестора або керуючої компанії профільного оператора, вважають забудовники.

Ти часом і київський міський голова Леонід Черновецький затвердив результати конкурсів по залученню інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації й т.п. об'єктів житлового й нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста. Про це повідомили в прес-службі Київської міської державної адміністрації з посиланням на інформацію першого заступника голови КМДА Дениса Басса.

Відповідно до розпоряджень, замовниками робіт на об'єктах визначене комунальне підприємство «Київське інвестиційне агентство» і КП «Київжитлоспецексплуатація». Таким чином, будуть виконані різні роботи на 21 об'єкті.

Так, наприклад, із залученням інвесторів будуть побудовані термінали для вантажного транспорту в Оболонському, Святошинському, Дарницькому, Голосіївському і Деснянському районах столиці; буде побудований багатофункціональний комплекс у Соломенському районі, реконструйовані вдома в Шевченківському й Подільському районах, побудовані підземні паркінги під проїзною частиною вул. Терещенківської, на площі Лесі Українки, вул. Б. Хмельницького, на Спортивній площі тощо.

На бюджетні гроші — 6 млрд. грн., заплановані на розбудову мережі київського метрополітену до 2012 р., наразі претендують 38 українських компаній.

Інтерес до метробудівництва розігрітий не випадково. Передусім ажіотаж довкола тендерів базується на бажанні отримати привілеї від київської влади щодо облаштування інфраструктури біля станцій метро. Приватники розраховують на землевідведення та податкові пільги.

«У цьому списку є компанії, які взагалі не мають відношення до будівництва. Сьогодні лише київський , харківський та дніпропетровський метробуди мають досвід зведення станцій метро «під ключ», — заявляє голова правління ВАТ «Київметробуд» Володимир Петренко.

Львівська обл. планує залучити 6,9 млрд. грн. на будівництво і реконструкцію автодоріг до Євро-2012. Про це повідомив представник головного управління містобудування, архітектури і просторового розвитку Львівської облдержадміністрації.

За його словами, половина вказаної суми піде на будівництво концесійної магістралі "Краковець — Львів — Броди". До речі, і в цьому випадку не обійдеться без інвестора.

Польський консорціум NDI викупив право на виконання проекту по будівництву концесійної дороги Краковець-Львів, що входить у міжнародний транспортний коридор Вроцлав-Львів-Київ.

Відповідно до повідомлення, консорціум викупив право на проект у попередніх концесіонерів, які уклали угоду з українським урядом ще десять років тому й не виконали своїх зобов'язань.

Як повідомив заступник голови Львівської облдержадміністрації Степан Лукашик, консорціум уже профінансував проектну документацію й через кілька місяців обіцяє почати будівництво автобану.

NDI також зобов'язався стовідсотково профінансувати проект, вартість якого досягає близько 1 млрд. євро. Державні кошти залучатися не будуть. У той же час, консорціум вимагає певних урядових гарантій на забезпечення автомобільного потоку з пункту пропуску "Краковець", відзначив Лукашик. Магістраль Краковець-Львів-Броди повинні завершити до кінця 2011 р. Траса буде перебувати в концесії 50 років, після чого неї передадуть у державну власність.

На реконструкцію семи аеропортів України, які будуть приймати учасників "Євро-2012", з держбюджету виділено 1,008 млрд. грн. У їхньому числі аеропорти в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Донецьку та Одесі. Про це на нараді в Дніпропетровську повідомив заступник міністра транспорту та зв'язку Вадим Гуржос.

За словами заступника міністра, проекти реконструкції всіх українських аеропортів у містах, які будуть приймати учасників "Євро-2012", повинен замовляти єдиний замовник.

У міністерстві це називають єдиним виходом зі складної ситуації, що склалася, зокрема, у міжнародному аеропорті "Дніпропетровськ", де авіакомпанія "Дніпроавіа", що здійснює обслуговування, перебуває в стані санації і не має права витрачати бюджетні кошти. Без бюджетних коштів, у свою чергу, неможливо підготувати проект реконструкції злітно-посадкової смуги та інфраструктури аеропорту.

Окрема справа з національними аероперевізниками, деякі з яких бажають отримати певні преференції тільки від того, що вони є у цім світі. Про це вже неодноразово писалось. І ось ще один свіжий приклад.

Прокуратура Києва опротестувала рішення Київради, яким ЗАТ "Аеробуд" було передано земельні ділянки в зеленій зоні міста для будівництва адмінбудівлі.

Зокрема, компанії було передано 0,25 га землі на вулиці Щорса у Печерському районі для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, повідомляє прес-служба прокуратури.

Рішення Київради суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки розміщення будівель, споруд та комунікацій не допускається на землях зелених зон міста, якщо запроектовані об'єкти не призначені для відпочинку чи спорту.

Більше того, на відведених земельних ділянках розташовані дитячий та спортивний майданчики, зауважується у повідомленні.

На час прийняття рішення Київради проект відведення зазначених ділянок не було погоджено з контролюючими органами, як це передбачено Земельним кодексом.

Передбачається, що єдиному замовникові будуть дані повноваження замовити проекти реконструкції і модернізації аеропортів.

Нагадаємо, відповідно до останніх висновків УЄФА, аеропорти в містах, які будуть приймати чемпіонат, є найслабшим місцем підготовки української сторони.

А "Укрзалізниця" планує після завершення будівництва Дарницького мостового переходу в Києві приступити до реалізації проекту будівництва залізничної гілки до міжнародного аеропорту "Бориспіль". Про це повідомив заступник генерального директора "Укрзалізниці" Віктор Чорний.

"На сьогоднішній день існує проблема добудування другої черги Дарницького моста. Після завершення його будівництва ми плануємо гілку до аеропорту "Бориспіль", але це більш віддалена перспектива. Думаю, це буде два-три роки", — сказав він.

Як повідомлялося раніше з посиланням на інформоване джерело, "Укрзалізниця" мала намір відмовитися від реалізації проекту будівництва залізничної гілки до аеропорту "Бориспіль".

Держбюджет-2008 р. передбачає 1,2 млрд. грн. на будівництво автомобільної ділянки залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві.

То ж підведемо певний підсумок. Чим заможніше стає українське суспільство, чим швидше йдуть суттєві макроекономічні перетворення, тим більше логістика заявляє про себе як повноцінний сектор нерухомості і соціальної впевненості в майбутнє України, як розвитої економічної держави світового континуума.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Земельна реформа: учора і сьогодні

Быльше див.: http://www.1zemelna.com.ua

1998 Р. – ПЕРЕМОЖНІ ФАНФАРИ

Зокрема, визначено території і межі сільських, селищних та міських рад, що разом із запровадженням плати за землю дало змогу суттєво поповнити місцеві бюджети. Встановлено межі населених пунктів, відтак органи місцевого самоврядування одержали право розпоряджатися землями. Збільшено площі земель особистих підсобних господарств — з 2,8 млн. га до 4,8 млн. га, присадибних ділянок, земель для садівництва і городництва. Громадяни одержали у користування 1,3 млн. га земель для сінокосіння і випасу худоби.

Загалом за роки реформування земельних відносин землекористування громадян, включаючи селянські (фермерські) господарства, зросло з 6,5 до 16,2% загальної площі сільськогосподарських угідь.

Землі розпайовано у 10 859 сільськогосподарських підприємствах, або у 99,7% господарств, землі яких підлягали паюванню. Сертифікати з правом на земельну частку (пай) видані 10 826 господарствам, що становить 99,4% кількості господарств, землі яких підлягають паюванню, і 99,7% кількості господарств, землі яких розпайовані.

Площа розпайованих земель становить 25,2 млн. га, або 98,2% сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню. Власниками сертифікатів з правом на земельну частку (пай) стали близько 6 млн. громадян.

За роки земельної реформи безплатно передано у власність сільськогосподарських товаровиробників продуктивні угіддя вартістю 140 млрд. грн. Це одне із значних соціально-економічних досягнень вітчизняної земельної реформи.

Реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств у нові виробничі структури проведена у 1 790 господарствах, розроблено документацію з реструктуризації колективних сільгосппідприємств на 1 065 господарств, ще 315 господарств належить реформувати. Створено 2 168 нових агроформувань ринкового типу, з них товариств, кооперативів і спілок — 1 294, приватних та приватно-орендних господарств — 874.

Приватизували свої земельні ділянки, раніше надані у користування, 10,4 млн. громадян, або 81,7%.

Після перерозподілу загальної площі земель України за формами власності у державній власності перебуває 29 560 тис. га (49,0%); у колективній (спільній) — 27 664 тис. га (45,8%); у приватній — 3131 тис. га (5,2%).

У країні функціонує 36 тис. фермерських господарств, яким належить понад 1000 тис. га сільськогосподарських угідь.

Реформа започаткувала економічні механізми регулювання земельних відносин. Проведено грошову оцінку сільськогосподарських угідь (250 млрд. грн.), запроваджено земельний податок; провадиться грошова оцінка несільськогосподарських угідь.

На сучасному етапі реформування земельних відносин особливої уваги заслуговує проблема розвитку оренди землі.

Станом на 01.01.99 р. в оренду надано 1 382,4 тис. га земель, з них громадянам (приватна власність) — 384,4 тис. га (27,8%), сільськогосподарським підприємствам (колективна власність) — 359,9 тис. га (28,6%), органам місцевої влади (державна власність) — 602,1 тис. га (43,6%). Із загальної площі в оренду надано земель сільськогосподарського призначення 1370 тис. га (99,1%), несільськогосподарського призначення — 12,4 тис. га (0,9%), з яких 4,9 тис. га — під підприємницьку діяльність.

Безперечним досягненням земельної реформи є розвиток особистого підсобного землекористування, садівництва, городництва. Сьогодні переважно шляхом додаткової самоексплуатації населення ці види землекористування забезпечують 55,7% загального виробництва сільськогосподарської продукції, у тому числі рослинницької — 49,7, тваринницької — 65,6%.

Аналіз співвідношення виробництва окремих видів продуктів переконує, що успіхи приватного сільськогосподарського сектора незаперечні. Приміром, у 1997 р. частка цього сектора у виробництві овочів зросла до 83,4%; картоплі — до 97,2; плодово-ягідних культур — до 74,1; м’яса — до 68,4; молока — до 60,9; яєць — до 62,7% загального виробництва. Саме завдяки приватному сільськогосподарському сектору, діяльність якого розвинулася в результаті земельної реформи, продовольчий ринок країни наповнений значною мірою вітчизняною продукцією.

За роки реформування земельних відносин у товарному сільськогосподарському виробництві частка продуктивних угідь скоротилася з 93,5 до 83,8% загальної площі. Землекористування ж громадян суттєво збільшилось — відповідно з 6,5 до 16,2% (разом із селянськими (фермерськими) господарствами).

Порівняно з 1990р. валове виробництво сільськогосподарської продукції у приватному секторі збільшилося менше ніж на 20%, тоді як землекористування — майже у 2,5 раза.

В Україні склалася надзвичайна ситуація з охороною земель. Прогресують деградація грунтів, їх ерозія та техногенне забруднення. Водна і вітрова ерозії руйнують понад 13,9 млн. га сільськогосподарських угідь, або третину їх загальної площі. Еродовані площі щорічно збільшуються на 80-90 тис. га, що призводить до втрати коштів, вкладених у підготовку грунтів, внесення добрив, насіння, посів і обробіток сільськогосподарських культур. За оперативними даними областей, збитки внаслідок пересівів, змиву посівів інколи досягають 200 млн. грн. Крім того, змив грунтів завдає значних економічних втрат через замулення річок і водойм. За розрахунками науково-дослідних установ, змито 5,7 млн. т родючого шару грунту. За середнього вмісту гумусу 3,2% і розрахункової вартості 1 т гумусу 370 грн. ($200) збитки від змивів грунтів становлять 72 млн. грн. Загальна ж сума збитків сягає 266 млн. грн.

2008 Р. – РОЗВІЯНІ ЧАРИ…

Або чудесні перетворення земельних ділянок: нові конфліктні схеми. За неофіційним даними, через зняття родючих вершків ґрунту Україна щорічно втрачає десятки млн. грн. Ця цифра може доходити й до 100 млн. грн. — підрахунки, на жаль, не ведуться. Проте усе більше ділянок сільгосппризначения стабільно перестають бути такими. Експерти земельного ринку винять у цьому заплутане законодавство.

Офіційно в Україні діє мораторій на продаж землі. Але там, де існує попит, є й пропозицію. Один зі способів роздобути бажану ділянку у власне володіння — зробити її неродючою.

У пригороді Києва вартість сотки може доходити до $50 тисяч. Коли люди платять за землю такі шаленні гроші, навряд чи вони збираються на ній щось вирощувати. Але побудувати там нічого не дадуть. Землю треба буде переводити в інший статус. І власник буде переводити. Ситуація, коли ділянка сільськогосподарського призначення «раптом» перестає бути такою, дуже характерна для околиць мегаполісів – Києва, Харкова й Дніпропетровська, а також для рекреаційних зон — Криму й територій на берегах водойм.

Офіційно поміняти призначення землі складно — для цього потрібне згода обласної ради, а в деяких випадках — і Верховної Ради. Тому землекористувач просто знімає родючий шар ґрунту й за допомогою місцевих органів влади ділянка визнається непридатною для обробки. Втім, зняття верхньої шару ґрунту — схема менш популярна, чим придбання ділянки по обміну або укладання договору позики без забезпечення із власником бажаної ділянки. Останні способи більш-менш законні, тоді як зняття ґрунту — схема конфліктна й відразу помітна.

При виявленні подібного роду порушень Держземінспекція передає матеріали в прокуратуру, а прокуратура у свою чергу — до суду. Але якщо людина вже заволоділа земельною ділянкою, відібрати її надзвичайно складно.

Зняття родючого шару ґрунту часто пов’язано не з економічними потребами власника, а із законодавчими незручностями. Справа в тому, що більшість земель в Україні — родючі. І перш ніж почати на них будівництво, верхній шар необхідно зняти й направити на рекультивацію неродючих ґрунтів. Це дуже недешеве задоволення. Машина землі коштує приблизно 1000 грн.

Експерти земельного ринку переконані, що всі ці махінації відпадуть самі собою, як тільки землю можна буде купити й продати. Про необхідність зняти мораторій говорять і ті, від кого залежить доля української землі — члени парламенту й уряду.

«За використання землі по нецільовому призначенню держава повинна мати право відповідним чином позбавляти власника його земельної ділянки», — стверджує Арсеній Яценюк і наполягає на введенні ряду обмежень при знятті мораторію на продаж землі.

Тим часом, 16, 5 тис. га землі тільки цього року вже побували в незаконному обороті. Співробітники органів внутрішніх справ розкрили 1145 злочинів, пов’язаних з незаконними операціями із землею і її використанням. І це тільки верхівка айсберга.

Закони, пов’язані з ринком землі, розглядаються депутатами вкрай повільно. У Верховній Раді лежать законопроекти й Кабміну, і групи депутатів, але численні протиріччя навколо них не дають надію на те, що політичні чинності незабаром примиряться з якою-небудь однією законодавчою ініціативою. А коли мораторій зрештою знімуть, продавати вже буде нема чого.

Перша Земельна інформує за матеріалами української преси 1998-2008 рр.