До уваги не братимуть ані вид діяльності, ані переважне право нинішнього орендаря на продовження угоди. Вирішальним фактором буде сума, яку запропонують конкурсанти.
Крім цього Міністр з питань житлово-комунального господарства України О. Кучеренко виступає за негайне введення податку на нерухомість як механізму для зниження вартості житла.
На його думку, податок має не тільки переслідувати функцію наповнення бюджету, а й «змусити запрацювати і зробити обіг у цьому житловому фонді, щоб перестали спекулянти вкладати гроші у ці спекулятивні операції, які дозволяють їм безкоштовно тримати, може, 50%, може, 70% новопобудованого житлового фонду в Києві і нагнітати спекулятивне навантаження».
«Податок на нерухомість як податок на багатство пожвавить цей ринок і піде на користь», — вважає Кучеренко.
На думку міністра, ще одним кроком уряду по стабілізації ситуації на ринку житла повинна стати політика державної інтервенції (за аналогією з ринком зерна).
«Мені здається, що програма, яку пропонує Президент — «Доступне житло», саме вона і може стати такою державною інтервенцією на цей ринок. У жодному разі не йдеться про безкоштовне житло. Вона має стимулювати людей, у першу чергу, молодих, які мають нормальний середній постійний дохід і які можуть спрогнозувати і за 7-15 років вийти на траєкторію вирішення своєї житлової проблеми», — сказав він.
Він також відзначив, що в МінЖКГ були деякі зауваження щодо концепції. На думку міністра — помилково надавати органам місцевого самоврядування право визначати межі ставок податку на нерухомість, цю функцію необхідно передати центральним органам влади.
У концепції, крім того, була передбачена норма оподатковування нерухомості площею від 200 кв. м. Кучеренко вважає, що оподатковувану площу необхідно зменшити у два рази — до 100 кв. м.
Міністр також повідомив, що у законопроекті «Про основні принципи житлової політики», який розробляється Міністерством ЖКГ, передбачене негайне введення податку на нерухомість.
Нажаль профільний міністр може опинитися в стані мрійника.
Бо глобальних фіскальних новацій у 2009 р. з огляду на плани депутатів Верховної Ради — не буде, тобто ані запровадження податку на нерухомість, ані ліквідації спрощеної системи оподаткування. Депутати спробують хіба що трохи залатати бюджетні дірки. Приміром, якщо не вистачатиме в держскарбниці грошей, для митарів розширять арсенал непрямих методів нарахування податків.
А поки що, прикладом, у Дрогобичі нерухомість ще в серпі 2008 р. розпродували «своїм» за чверть ціни.
«Ще жодного об'єкту нерухомості не було продано нинішніми депутатами на конкурентних засадах. Застосовується тільки одна схема — це приватизація шляхом викупу трудовим колективом», — зазначив депутат Дрогобицької міської ради М. Летнянчин. На його думку, такий продаж, щонайменше удесятеро дешевше, ніж на реальному ринку.
«Так, банки сьогодні оцінюють приміщення в центрі нашого міста від $ 1500 — $ 2000 за один квадратний метр. Віддалені приміщення коштують від $1000 до $ 1500. Це тоді, коли залучені Управлінням ресурсів міської ради експерти за своєю методикою оцінюють такі приміщення в $200 за один квадратний метр.
До речі, в оголошенні у газеті «Інформація» прочитав, що конюшня, яка продається в с. Солонсько, коштує $ 270 за один квадратний метр. Ось вам і «стандарти» Дрогобича!
Користають з цього тіньові особи, які займаються нерухомістю як бізнесом; трудові колективи, які отримують свої мізерні «відкупні»; оцінювачі, які отримують частку з різниці вартості; і, як казав один депутат, «рішали»-лобісти серед депутатів, які організовують необхідну кількість голосів.
Приблизно теж відбувається і під час продажу землі. Ця корупційна схема працює та є основним гальмом матеріального розвитку міста. Втрачено сотні мільйонів гривень, за які мали б давно перетворити Дрогобич на місто високих стандартів», — М. Летнянчин.
На минулу липневу сесію 2008 р. було винесено проект рішення про встановлення мінімальної ціни продажу нерухомості. Ця ціна мала б становити в середньому не менше як $1000 за квадратний метр. Проте рішення не було прийнято — забракло голосів.
В той же час, приміром, представники будівельних компаній м. Запоріжжя ще в липні 2008 р. висловили впевненість у тому, що прогнози про можливе різке зниження цін на житлову нерухомість в Україні на даний момент не мають під собою достатніх підстав.
За словами члена виконкому міської ради В. Альшана, при очікуваному зростанні цін на енергоносії, електроенергію, будматеріали і навіть на хліб, при тому, що земельні ділянки підуть через аукціон, житло ніяк не може подешевшати, а низькі ціни можуть пропонувати споживачам тільки компанії-піраміди.
Не буде сприяти зниженню цін на житло і загальне зношування житлового фонду, і швидкість будівництва нової нерухомості, що становить у середньому щорічно по 0,8 м2 на кожного українця (По Запоріжжю-0,2%). У цілому, потреба в житлі в кожної людини в Україні в 10 разів вища, ніж у країнах Європи.
Про це вів і інший поплічник цінового Евересту на нерухомість. Ціни на житлову нерухомість знижуватися не будуть, повідомив під час організованої інвестиційною компанією Concorde Capital телефонної конференції для іноземних інвесторів голова ради директорів компанії "XXI Століття" Л. Парцхаладзе.
Він вважає, що факторами, які підтримують ціну на житлову нерухомість, є тривале зростання доходів населення, накопичений ще з радянських часів попит, зменшення обсягів будівництва.
Виконавчий директор kdd group П. Сліпець також підтвердив, що, незважаючи на подорожчання іпотечних кредитів, попит на житлову нерухомість збережеться. У першу чергу, це стосується елітної нерухомості, покупці якої при її придбанні, за його словами, користуються трохи іншими міркуваннями, ніж тільки вартість кредитів.
Тепер з огляду на падіння столичного ринку нерухомості активи будівельного комплексу лідирують у рейтингу найризикованіших для інвестування галузей. Експерти впевнені, що за таких умов інвестори займуть вичікувальну позицію, причому на невизначений час
Аналітики впевнені, що криза на ринку нерухомості все більше набирає оберти та вже починає зачіпати не тільки великих гравців, але й кінцевих споживачів. Спроба уряду "закрутити гайки" комерційним банкам спричинила іпотечну кризу. Як наслідок — серйозні випробування на міцність для будівельних компаній і виробників будматеріалів.
Нерухомість і будівництво вже не перший місяць потрапляють до десятки найризикованіших галузей. Експерти впевнені, що з урахуванням виняткової інертності ринку нерухомості варто очікувати, що приплив фінансування будівельного комплексу в цілому вичерпаний надовго.
"Слідом за нерухомістю і будівництвом сфера виробництва та дистрибуції будматеріалів змушує учасників ринку переглядати свої виробничі програми. За останній час виробники різко знизили рентабельність у спробі втримати ціни на колишньому рівні, але це не сприяє збереженню обсягів продажів минулого періоду. В окремих сегментах даного ринку спостерігається спад до 40%, що робить інвестиції в даний ринок занадто ризикованими", — пояснюють укладачі рейтингу MPP Consulting у своєму звіті.
Такий стан справ зачіпає всіх операторів ринку, особливо посилюючи ситуацію навколо держпідприємств. Показники роботи, приміром, холдингу "Київміськбуд", більш ніж красномовні. С. Борисенко, голова наглядової ради компанії "КиївСпецБуд", депутат Київради (фракція БЮТ), акцентує увагу на тому, що балансовий прибуток "Київміськбуду" торік чомусь виявився в 3 рази меншим, ніж витрати на утримання холдингу.
Фундамент сьогоднішніх проблем "Київміськбуду" закладався ще на початку 1990-х рр.., коли замість реальних активів (парку будівельної техніки та інших потужностей) статутний фонд компанії сформували із символічних міноритарних пакетів "живих" підприємств. Правда, при цьому контрольні пакети чомусь передали в приватні руки. В результаті цих пертурбацій "Київміськбуд" був спочатку позбавлений виробничого потенціалу, необхідного для ефективної конкуренції.
А статус держпідприємства, не зацікавлений в результатах роботи менеджмент, необхідність після останніх законодавчих новацій купувати земельні ділянки на загальних підставах, остаточно поставили колись успішну компанію в складне становище.
Багато експертів впевнені, що врятувати столичного девелопера від краху може тільки швидкий продаж новому ефективному власникові. "Я впевнений, що тільки в тому випадку, якщо київська громада швидко продасть той пакет акцій, що все ще перебуває в її власності, можна буде одержати за "Київміськбуд" хоч якісь гроші. Компанію треба терміново продавати, щоб прийшов нормальний власник і провів там необхідні структурні зміни", — переконаний "бютівець" С. Борисенко.
Швидше за все, холдинг розплатиться за своїми зобов'язаннями і на відміну від безлічі своїх збанкрутілих колег по ринку вийде з кризи у відносно прийнятній формі — особливо, якщо вдасться знайти інвестора.
Хоча прихід до будівельного бізнесу ефективних власників в період охолодження інтересу до галузі здається досить непростим процесом. Аналітики MPP Consulting стверджують, що відтік інвестицій з даного бізнесу був очевидний ще в травні-червні 2008 р., коли криза на ринку будівництва тільки починалася.
Складним завданням стає вигідний продаж навіть успішних будівельних компаній, не кажучи вже про ті структури, які сьогодні переживають не кращі часи.
Як повідомив начальник внутрішнього контролю та аудиту одного великого будівельного холдингу, забудовники, які вийшли на IPO до початку кризи, сьогодні спостерігають серйозне падіння вартості акцій своїх компаній.
"Ті будівельні компанії, які встигли вийти на IPO до кризи, втратили ще більше, ніж ті, які не встигли", — говорить він. Таким чином, вигідний продаж якихось будівельних активів досить сумнівний: рівень ризику істотно знижує їхню капіталізацію і може залучити тільки інвесторів, які додержуються принципу легендарного професійного інвестора зі США Уоррена Баффета: "Купуй, коли всі продають".
Але… про IPO в Україні ще й досі ставлення більш ніж екзотичне. Хоч читати про нього можна чимало:
- Стисла історія українських IPO: http://zemlyany.blox.ua/2008/09/Stisla-istoriya-ukrayinskih-IPO.html
- IPO — це не найдешевше джерело коштів: http://zemlyany.blox.ua/2008/09/IPO-tse-ne-najdeshevshe-dzherelo-koshtiv.html
- IPO — модна фінансова технологія чи економічна необхідність?: http://zemlyany.blox.ua/2008/09/IPO-modna-finansova-tehnologiya-chi-ekonomichna.html
Та, в той час, коли для оволодіння інструментарієм IPO в усьому світі відмовляються від Закритих Акціонерних Товариств, щоб дозволити незалежний аудит, який передує прийняття умов IPO, саме в 2008 р. в Україні тільки-но приймається закон про акціонерні товариства.
І це в той час, як IPO регламентується нормами міжнародного права, чинне українське законодавство демонтрує, нажаль, певне відставання від світового рівня.
Ось чому наші підприємці відчувають певний дискомфорт і в галузі впровадження IPO.
© Перша Українська Земельна Біржа | Актуально про земельний ринок України
Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua