 |
Фінансування розробки автоматизованої системи здійснює Всесвітній банк, що надав Госкомзему кредит на суму 36 млн. доларів: кошти підуть на закупівлю техніки й розробку програмного забезпечення. При цьому в 2008 р. у Держбюджеті передбачено 65 млн. грн. на проведення земельної реформи, частина яких планується направити на створення автоматизованої системи.
За станом на 1 травня 2008 р. в електронному кадастрі перебуває 10,8 млн. записів, до державного реєстру земель внесено 7,4 млн. земельних ділянок (за винятком Києва, де громадянам видано 64 450 державних актів на право власності на землю).
У рамках виконання проекту Всесвітнього банку виконані аерофотозйомочні роботи на 46% території України.
Для раціонального використання землі у сільськогосподарському виробництві, крім її кількісного обліку по угіддях, велике значення має облік і класифікація земель за господарсько-економічною придатністю. Інтенсифікаці землеробства, широке застосування мінеральних добрив потребує знань властивостей кожної ділянки землі: характер грунту, забезпеченість її поживними речовинами, реакція на мінеральні та інші добрива, і в кінцевому рахунку, продуктивну здатність і дохідність. Для цього складається земельний кадастр країни.
Документ №1
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 12 січня 1993 р. N 15 Київ Про порядок ведення державного земельного кадастру
(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 99 ( 99-97-п ) від 30.01.97 N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 N 792 ( 792-2004-п ) від 21.06.2004)
(У тексті Постанови слова "Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України" в усіх відмінках замінено словами "Державний комітет природних ресурсів" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 792 ( 792-2004-п ) від 21.06.2004)
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, що додається.
2. Державному комітету по земельних ресурсах розпочати з 1993 р. поетапний перехід на автоматизоване ведення державного земельного кадастру на базі широкого використання комп’ютерної техніки.
3. Державному комітету по земельних ресурсах за участю Міністерства лісового господарства, Міністерства у справах будівництва і архітектури, Міністерства у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Державного комітету по водному господарству, Державного комітету природних ресурсів, Української академії аграрних наук та інших заінтересованих міністерств і відомств забезпечити:
— проведення топографо-геодезичних, картографічних робіт, грунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань в обсягах, необхідних для поповнення та оновлення відомостей, що включаються до державного земельного кадастру;
— організацію розробки і систематичного оновлення матеріалів кадастрової оцінки земель, необхідних для встановлення земельного податку або орендної плати за землю та інших цілей;
проведення в 1993-1994 рр. науково-дослідних робіт щодо вдосконалення методів розробки і ведення державного земельного кадастру в умовах ринкових відносин;
— організацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для широкого використання аерокосмічних зйомок та застосування методів дистанційного зондування земної поверхні для створення та оперативного поновлення даних державного земельного кадастру.
4. Державному комітету по земельних ресурсах, Державному комітету природних ресурсів в тримісячний строк подати Кабінету Міністрів України погоджені з відповідними міністерствами і відомствами пропозиції про перегляд діючих обмежень режимного характеру на використання і розповсюдження топографо-геодезичної, картографічної і земельно-кадастрової інформації.
5. Встановити, що:
— топографо-геодезичні, картографічні роботи, грунтові, геоботанічні, радіологічні, лісотипологічні, містобудівні та інші обстеження і розвідування земельних угідь проводяться з урахуванням необхідності використання матеріалів цих обстежень і розвідувань для ведення державного земельного кадастру та за програмами, погодженими з Державним комітетом по земельних ресурсах;
— роботи, пов’язані із збиранням інформації для ведення державного земельного кадастру, виконуються за єдиними методиками Державного комітету по земельних ресурсах, а топографо- геодезичні, картографічні роботи — за методиками Державного комітету природних ресурсів. (Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919 (1919-99-п) від 18.10.99)
6. Державному комітету по земельних ресурсах за участю Міністерства лісового господарства, Міністерства у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства у справах будівництва і архітектури, Державного комітету по водному господарству, Державного комітету природних ресурсів, Української академії аграрних наук у тримісячний строк розробити та затвердити за погодженням з Міністерством статистики перелік відомостей, форми документів і склад даних, що включаються до земельно-кадастрової документації, та інструкцію про ведення державного земельного кадастру.
7. Державному комітету по земельних ресурсах затвердити положення про порядок надання кадастрової інформації на запити громадян та юридичних осіб, у тому числі й іноземних, з
дотриманням державної та комерційної таємниць.
8. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 29 липня 1977 р. N 400 "Про порядок ведення державного земельного кадастру" (ЗП УРСР, 1977 р., N 8, ст.77).
Прем’єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
Україна – одна з найбільших країн Європи, має могутній земельно-ресурсний потенціал. Із 60,3 млн. га. земель держави майже 70 % складають сільськогосподарські угіддя, а 10 млн.га. – лісові. Біля 2,3 млн.га (4 відсотка) знаходиться під забудовою. Необхідно більш ефективно використовувати потужний земельно – ресурсний потенціал країни шляхом включення землі в економічний обіг, забезпечити вдосконалення системи державних гарантій прав на земельні ділянки, що зумовить підвищення інтересів інвесторів до української економіки.
У земельному кадастрі враховується кількість та якість землі і дається її економічна оцінка. Діючий в наш час земельний облік має велике народногосподарське значення, але він має досить суттєвий недолік, який полягає в тому, що земля до останнього часу враховувалась тільки кількісно по землекористувачах і угіддях, не відображаючи якості і господарських переваг земель.
Складовими частинами земельного кадастру є:
– державна реєстраці землекористувачів,
– кількісний облік земель,
– характеристика якості земель,
– економічна оцінка землі,
– кадастрові земельні карти.
Економічна оцінка землі є завершальною і найважливішою частиною земельного кадастру.
Під економічною оцінкою землі розуміють визначення її порівняльної цінності як засобу виробництва у сільському господарстві. Виражаючи собою відносну дохідність, одержану від землі різної якості в різних природно – кліматичних умовах, така оцінка дає відповідь на питання, у скільки разів та чи інша земля є більш цінною порівняно з іншою.
Державний земельний кадастр необхідний для кращого використанн землі, диференційованого підходу до планування, спеціалізації, розміщенн сільськогосподарського виробництва, визначення рівня закупівельних цін, покращенн оподаткування, кращої організації виробництва.
У Німеччині, наприклад, усі землі, оцінені за 100-бальною системою. Найкращі ділянки оцінені у 100 балів.
З ринкових позицій на спільній правовій базі з країнами Європейського співтовариства побудована і класифікація земель України. Виділено вісім категорій земель за їх призначенням. Це дозволить вдосконалювати управлінн землями державної власності та спрямованість державної політики щодо землекористування. Обмежується право постійного користування земельними ділянками. Це право можуть набувати лише державні підприємства, установи і організації, які належать до державної або комунальної власності, а також сортовипробувальні станції.
В Україні запроваджуються земельні торги (аукціони, конкурси). В проекті Кодексу закладені норми щодо державного регулювання ринку землі, що унеможливлює стихійні процеси у цій надзвичайно соціально гострій проблемі. Врегульовано обмін земельних ділянок. Встановлено, що земельні ділянки, які знаходяться у приватній власності можуть обмінюватися одна на другу в будь-якому співвідношенні.
Передбачено розроблення і здійснення загальнодержавних і регіональних програм використання і охорони земель, проведення природно-сільськогосподарського районування земель, зонування земель.
До механізмів управління в галузі використання і охорони земель віднесено ведення державного земельного кадастру, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, організацію використання земель на платній основі, проведення моніторингу земель, землеустрою.
Важливе місце в управлінні надається економічному стимулюванню раціонального використання та охорони земель, відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарських та лісових угідь.
Запровадження земельних відносин, визначених Кодексом вимагає таких висновків:
1. Право власності на землю набувають практично усі громадяни України та юридичні особи.
2. З’являється заінтересованість власників землі у найбільш ефективному і раціональному використанні земельних ділянок, здійсненні вкладень у землю, підвищення її вартості.
3. Виникають умови іпотечного кредитування виробництва.
4. Запроваджується ринок землі, як механізм забезпечення вільного доступу до використання її виробничих цілей та власних потреб.
5. Розширюється база земельного оподаткування. Суб’єктами оподаткуванн стають усі власники землі і землекористувачі, оскільки не мати державної реєстрації земельних ділянок і прав на них буде не вигідним.
6. Абсолютна більшість землекористувачів переводиться на умови оренди земельних ділянок, а не постійного користування земельними ділянками.
Для прикладу, порівняймо кадастрову проблему з такою ж проблемою у наших півничних сусідів…
Рада Федерації схвалив законопроект "Про внесення змін в окремі законодавчі акти РФ і визнанні такими, які втратили чинність окремих законодавчих актів (положень законодавчих актів) РФ у зв’язку із прийняттям Федерального закону "Про державний кадастр нерухомості".
З 1 березня 2008 р. набув чинності закон про державний кадастр нерухомості, що припускає створення замість нині існуючої роз’єднаної системи реєстрів і кадастрів, єдиної бази обліку об’єктів нерухомого майна. Закон, у випадку його підписання президентом, вносить зміни в 19 законодавчих актів і визнає такими, які втратили чинність 9 законодавчих актів. Зокрема: ФЗ "Про державний земельний кадастр", а також окремі норми законів "Про меліорації земель", "Про іпотеку (заставі нерухомості)", "Про внесення змін і доповнень у Федеральний закон "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно й угод з ним", "Про внесення змін у деякі законодавчі акти Російської Федерації по питанню оформлення в спрощеному порядку прав громадян на окремі об’єкти нерухомого майна", Лісовий кодекс РФ і так далі.
Закон припускає прийняття урядом РФ і мінюстом 43 підзаконних актів, без яких неможливо забезпечити здійснення державного кадастрового обліку. Істотні положення закону, згідно яким порядок опису місця розташування границь об’єктів землевпорядження, установлення на місцевості границь об’єктів землевпорядження, а також форма карти (плану) об’єкта землевпорядження й вимоги до її складання встановлюються урядом РФ.
Законопроектом вносяться зміни, якими уточнюються органи, що здійснюють ведення кадастрового обліку, склад документів, необхідних для здійснення державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна, уточнюється порядок ведення Єдиного державного реєстру прав і умови надання відомостей про державну реєстрацію прав і об’єкти нерухомого майна. Уводиться норма, відповідно до якої для реєстрації прав зізнаються дійсними кадастрові плани, технічні паспорти й інші документи, що містять опис об’єктів нерухомості й видані у встановленому порядку до вступу закону про державний кадастр нерухомості.
У Містобудівний кодекс РФ вносяться зміни, що уточнюють вимоги до видачі дозволу на будівництво у відповідність вимогам, установленим законом про державний кадастр нерухомості.
Закон вносить зміни в Земельний кодекс РФ, що уточнюють порядок надання земельних ділянок для будівництва й цілей, не зв’язаних з будівництвом, а також склад документів, необхідних для надання земельної ділянки. Уточнюються повноваження органів влади в процесі прийняття рішень про надання земельної ділянки, виключаються деякі положення Земельного кодексу РФ із метою виключення дублювання їх з нормами закону про державний кадастр нерухомості.
Законом передбачений перехідний період до 1 листопада 2008 р., протягом якого допускається виготовлення, затвердження й використання проектів границь земельних ділянок, які використалися до набрання чинності даного закону замість виготовлення, затвердження й використання схем розташування земельних ділянок на кадастрових планах (картах) відповідних територій. Також зізнаються дійсними проекти границь земельних ділянок, затверджені в період від дня набрання чинності цього закону до 1 листопада 2008 р.
Присічному читачеві важко зрозуміти – як це так сталося, що електронний земельний Кадастр ніби в Україні є, і ниби його немає… О це велика наука по керуванню у стані СИСТЕМНОГО БЕЗЛАДУ, коли працюють не зрощені в єдине ціле окремі ланки єдиного земельного Кадастру. Чого так сталося, ця інша справа, але те, що до 1 січня 2009 р. справжньої якісної оцінки землі в Україні не буде не тільки вражає, а ставить під сумнів легативність проведення земельних аукціонів, які продають землю подекуди майже за безцінь. То ж ніякі зисилля Кабміну без координації дій по впроважденню єдиного електроного кадастру ні до яких зрушень , про це можна вже сказати напевне, не призведуть. То ж зачекаємо до 1-го січня 2009 р.
Більше новин дивись за адресою: http://www.1zemelna.com.ua